Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > АЛЗАМАЙ

 
 

Menu

 
 
 
 
 

АЛЗАМАЙ

 

АЛЗАМАЙ , в Іркутській обл., підлеглий Нижнеудинскому міськраді, в 600 км до С.-З. від Іркутська. Розташований у Вост. Саяне, на р. Топорок (басс. Ангари). Ж.-буд. станція на лінії Красноярськ - Іркутськ (Транссибірська магістраль). Нас. 9,1 тис. чіл. (1992; 9,3 тис. в 1979).

Осн. як селище, в 1955 перетворений у місто. У совр. А. - деревообрабат. комб-т, ремонтно-механич. з-д і ін. пр-тия. У районі А. - лісозаготівлі.

АЛЬМЕТЬЕВСК , у Татарії, респ. підпорядкування, районний центр, в 279 км до Ю.-В. від Казані. Розташований у Прикамье, на схилах Бугульминско-Белебеевской возв., на левом бережу р. Зай (приплив Ками), в 18 км до С.-В. від ж.-буд. станції Миннибаево на гілці від лінії Ульяновск - Уфа. Вузол автодоріг (на Чистополь, Бугульму й ін.). Нас. 133,0 тис. чіл. (1992; 48,6 тис. в 1959; 87 тис. в 1970; 109,4 тис. в 1979).

У зв'язку з відкриттям і розробкою нафтових родовищ с. Альметьево в 1953 перетворено в місто А. Совр. А. - найбільший центр нафтовий пром-сти Татарії. Ведеться видобуток нафти й газу. З машин і встаткування для нафтовидобувної пром-сти. Заводи - заглибних електронасосів, трубний, газопереробний, "Нефтемаш", шиноремонтних, цегельний, залізобетонних виробів і ін.; панчішно-шкарпеткова ф-ка. А. - початковий пункт магістрального нафтопроводу "Дружба", а також нафтопроводів у Нижній Новгород, Перм, Самару й ін. Академія нафти й газу ім. И. М. Губкина. Тат. гос. драматич. театр. Картинна галерея - філія Музею изобразит. у Татарії.

Літ.: Сабиров Р. М., По містах Татарії, Каз., 1976.

АМУРСК , у Хабаровськом краї, крайового підпорядкування, районний центр, в 328 км до С. від Хабаровська. Розташований на С.-В. Среднеамурской низм., на р. Амур, в 16 км від ж.-буд. станції Милкі на лінії Комсомольск-на-Амуре - Волочаевка, в 60 км від Комсомольска-на-Амуре. Нас. 59,6 тис. чіл. (1992; 41 тис. в 1979).

Осн. в 1958 як пром. супутник Комсомольска-на-Амуре, з 1973 - місто. У совр. А.: целюлозно^-картонний і мебельно-деревообрабат. комб-ты; ПО "Амурмаш", "Вимпел"; з-д "Полімер" і ін. Краеведч. музей. В основі планування А. - проспекти, паралельні ріці, із кварталами багатоповерхових будинків, із природними зеленими масивами; на березі Амуру - пляжі.

Літ.: Кирюхін Н. К., Амурск - місто молодих, Хабаровськ, 1981.

АНАДИР, центр Чукотського автономного округу, в 1525 км від Магадана. Морський порт на березі Анадырского зал. Берингове м., у зоні многолетне-мёрзлых порід. Клімат морський, суворий. Порівн. темп-ры січня ок. -20°C, липня 9°-10°C. Опадів 500 мм у рік. Морське повідомлення з Петропавловськом-Камчатським, Владивостоком, Магаданом і ін. містами. Аеропорт. Нас. 16,5 тис. чіл. (1992; 12,7 тис. в 1979).

В 1649 С. И. Дежневым був заснований Анадырский острог, знесений в 1771. В 1889 на місці совр. А. виник пост Ново-Мариинск (козача казарма, кілька невеликих будинків; нек-рые з них збереглися). В 1923 перейменований в А., в 1965 перетворений у місто. У совр. А. - рибозавод, мерзлотна лабораторія Сівба.-Вост. комплексного н.-и. ін-та Ріс. АН. Краеведч. музей. Місто розташоване на крутому березі Анадырского лиману. Вулиці забудовані 2- і 4-поверховими цегельними й рубаними дерев. будинками.

У районі А. - видобуток золота, вугілля; оленярство; рибальство.

Літ.: Рига И. Г., Анадир. Історико-краєзнавчий нарис, Магадан, 1981.

АНАПА , приморський кліматичний і бальнеогрязевой (преім. дитячий) курорт всерос. значення, крайового підпорядкування, районний центр у Краснодарському краї, в 160 км до З. від Краснодара й в 52 км до С. -З. від Новоросійська. Розташований на Чорноморському узбережжі Кавказу, на високому сівбу.-вост. бережу Анапской бухти, оточеної відрогами Головного Кавказького хр. Клімат средиземноморского типу. Зима м'яка, з нестійким сніжним покривом; порівн. темп-ра січня 1°C. Весна коротка; із сер. квітня встановлюється тепла погода. Літо дуже тепле, сонячне, тривале; порівн. темп-ра липня 23°C; жару зм'якшують морські бризи. Осінь тепла. Опадів ок. 400 мм у рік (гл. обр. у вигляді дощу), максимум - у грудні. А. - саме сонячне місце на Чорноморському узбережжі Кавказу (порівн. -год. число похмурих днів - 48). Купальний сезон - з 15 травня по 15 жовтня. Темп-ра морської води в серпні 24°C, у червні, вересні 19-20°C. Кінцева ж.-буд. станція гілки від лінії Краснодар - Кримська - Кавказ. Автомоб. магістраль (Новоросійськ - Сімферополь). Нас. 56,7 тис. чіл. (1992; 18,5 тис. в 1959; 34,4 тис. в 1979).

АНАПА 1:350000

АНАПА ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА

1 Стадіон „спартак"

2 Пам'ятник борцям революції, партизанам і воїнам, що впали в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р. Вічний вогонь

3 Археологічний музей-заповідник „горгиппия"

4 Пам'ятник архітектури „турецкие ворота"

5 Виставка декоративних папуг

6 Міська бібліотека

7 Краєзнавчий музей

8 Пам'ятник загиблої в боях за Батьківщину й жертвам фашизму

У стародавності на місці А. перебувало поселення синдов - античне місто Синдская гавань (або Синдика). Із приєднанням до Боспорського гос-ву (з 4 в. до н.е. до 3 в. н.е.) називалася Горгиппия. В 14 в. - генуэзская колонія Мапа (А.). В 1475 захоплена Туреччиною. В 1781-82 по велінню султана Абдул Гамида за допомогою найманих франц. інженерів тут була побудована сильна тур. міцність. У ході рос.-тур. війн у кін. 18 - нач. 19 вв. міцність А. неодноразово осаджувалася рос. військами, к-рые тричі захоплювали її (в 1791, 1808, 1828). Остаточно приєднана до Росії по Адрианопольскому трактаті 1829. В 1836 закладена станиця Миколаївська. Місто А. - з 1846, курорт - з 1866. В 2-й підлога. 19 - нач. 20 вв. входив у Темрюкский відділ Кубанської обл. Осн. заняття жителів А. - торгівля хлібом (гл. обр. на експорт) і рибальство.

Курортне в в А. почалося в кін. 19 в. В 1898 відкритий перший санаторій доктора В. А. Будзинского, в 1902 при

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста