Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > АНДРЕАПОЛЬ

 
 

Menu

 
 
 
 
 

АНДРЕАПОЛЬ

ньому - грязелікарня; в 1905 - санаторій "Бимлюк" (для хворих кістковим туберкульозом). Розвиток курорту тривало в 1920-30-і рр. Під час Вів. Батьківщин. війни 1941-45 курорт був окупований ньому.-фашистськими загарбниками 31 р. 1942; звільнений 21 верес. 1943; повністю зруйнований, остаточно відновлений в 1950-і рр.

В 1991 на курорті А. функціонувало 8 санаторіїв, 6 пансіонатів з лікуванням для дорослих з дітьми (4000 місць), 26 пансіонатів і будинків відпочинку (7780 місць), 2 турбази, дитячі оздоровит. табору ("Перлина Росії", "Ластівка" і ін.), проводилося амбулаторно-курсовочное лікування, працювала курортна поліклініка з лікувальним пляжем.

Поряд з осн. природним лікувальним фактором - кліматом (мор. купання, сонячні ванни) на курорті використаються лікувальні сульфідні иловые й ін. бруду (Чембурского озера, Витязевского лиману й озера Солоне). Їх застосовують для грязелікування при захворюваннях опорно-двигат. апарата, нервової системи, гинекологич. хворобах. Для питного лікування при хворобах органів травлення використаються мінеральні води: азотна метанова гидрокарбонатно-хлоридная натрієва вода, що містить иод і бор, із джерела біля станиці Раєвська; вуглекисла гидрокарбонатно-хлоридная натрієва вода із джерела Семигорье, біля ж.-буд. станції Тоннельная (розлив у пляшки під назв. "Анапская"). Виноградолечение, лікування дітей із захворюваннями органів подиху (нетуберкульозного характеру), рухи й опори, кровообігу, нервової системи, шкіри.

В А. діють пр-тия пищ. пром-сти, що обслуговують курорт (мясокомб-т, молочний з-д і ін.); з будматеріалів; прядильно-ткацька ф-ка. На околицях А. - виноградарство й виноробство.

Геометрично правильне планування із двома осн. вулицями, мощеними каменем (совр. вул. Трудящих і Червоноармійська), місто придбав в 2-й підлога. 19 - нач. 20 вв. Післявоєнна забудова здійснена по старій ортогональній сітці. Збереглися ворота тур. міцності (1781-82), стіни до-рій (довжиною ок. 4 км) зруйновані рос. військами в 1791-1828. Біля набережної археологич. розкопками (ведуться з 1975) розкриті квартали Горгиппии (гл. обр. 1-2 вв.). Археологич. музей-заповідник (багаті збори антич. предметів).

Літ.: Погосов Ю. А., Аванесов В. Н., Анапа, Краснодар, 1977; Горгиппия. Матеріали Анапской археологічної експедиції, в. 1-2, Краснодар, 1980-82; Анапа. Фотоальбом, М., 1985; Курбацкий В. И., Анапа, Краснодар, 1985; Кругликова И. Т., Анапа, 2 изд., Краснодар, 1987; Баклыков Л. И., Аванесов В. Н., Анапа - дитячий курорт, Краснодар, 1989.

АНГАРСЬК, в Іркутській обл., обласного підпорядкування, в 46 км до С.-З. від Іркутська. Розташований на Иркутско-Черемховской рівнині, при впаданні р. Китой в Ангару. Ж.-буд. станція на Транссибірській магістралі. Автомоб. дорога (Іркутськ - Красноярськ). Річковий порт. Аеропорт. Нас. 268,8 тис. чіл. (1992; 134,4 тис. в 1959; 203 тис. в 1970; 240,4 тис. в 1979).

А. закладений біля сел. Китой в 1948, місто - з 1951. Площадка під новий пром. місто було обрано в широкій долині, з піщаними ґрунтами, без лінз багаторічної мерзлоти, небезпечних для стр-ва.

Ангарськ . Центральна площа.

Совр. А. - один з великих центрів Иркутско-Черемховского пром. р-на. В 1954 побудований нефтехимич. комб-т (нафта надходить по трубопроводу з Башкирії й Татарії). Із пластмас. Пр-тия по произ-ву будматеріалів. Электромеханич. з-д, деревообрабат. пр-тия, швейна й меблева ф-ки. М'ясокомбінат, птахофабрика. Ангарський технологічний ин-т.

Місто складається із двох частин - промислової й жилою, розділених смугою лісу. В основі ген. плану житлової частини (1950) - регулярна прямокутна мережа вулиць, що ділить А. на квартали, забудовувані по типових проектах 9- і 12-поверховими будинками зі збереженням лісових соснових масивів і проведенням посадок листяних дерев. На перетинанні гл. вулиць - центр. площа з Будинком культури (1955) і Будинком зв'язку (1950-і рр.).

Літ.: Павличенков В. И., Ангарськ. Планування й забудова міста, М., 1958; Павличенков В. И., Трапезників К. И., Ангарськ, М., 1958; Тычинин В. В., Ангарськ, Іркутськ, 1960; Кирдзюк Г. В., Сумин В. Д., Місто дивиться в майбутнє, Іркутськ, 1980; Напівніна Н. М., Живаючи старовина Приангарья, М., 1990.

АНДРЕАПОЛЬ , районний центр у Тверской обл., в 286 км до З. від Твері. Розташований на відрогах Валдайської возв., у верхів'ях р. Зап. Двіна. Ж.-буд. станція на лінії Бологе - Великі Луки. Нас. 9,6 тис. чіл. (1992; 9,1 тис. в 1979).

В 16 в. наз. Дубно, був прикордонним цвинтарем на границі з Литвою. У кін. 19 в. тут перебувала садиба проводиря дворянства Осташковского в. Тверской губ. А. А. Кушелева, що способствовали об'єднанню невеликих насел. пунктів Дубно, Мачихино й Гірка, пізніше перетворених у селище, і створенню ж.-буд. полустанку. Місто - з 1967. У совр. А. - ліспромгосп, домо-

Разделы

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста