Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > АНДРЕАПОЛЬ > 22 АНДРОПОВ

 
 

Menu

 
 
 
 
 

22 АНДРОПОВ

строит. комб-т; порцеляновий з-д, пр-тия по произ-ву будматеріалів.

Літ.: Міста й райони Калінінської області, М., 1978.

АНДРОПОВ , назва м. Рыбинск у Ярославській обл. в 1984-89.

АНЖЕРО-СУДЖЕНСК , у Кемеровській обл., обласного підпорядкування, в 115 км до С. від Кемерова. Розташований у Кузнецькій улоговині. Ж.-буд. станція (Анжерская) на лінії Новосибірськ - Ачинськ. Нас. 106,4 тис. чіл. (1992; 115,6 тис. в 1959; 106 тис. в 1970; 105,1 тис. в 1979).

Виник в 1897 у зв'язку зі стр-вом ж.-буд. магістралі й початком видобутку вугілля. В Анжерских і Судженских копях у кін. 19 - нач. 20 вв. добувалося св. 98% вугілля Кузбасу. В 1928 з насел. пунктів при Анжерских і Судженских копях було утворене робоче селище, в 1931 перетворений у місто. Назв. міста походить від р. Анжерьи й быв. с. Судженское (осн. більше 200 років тому переселенцями). Навколо вугільних шахт у гірняцьких селищах проживали засланці.

Совр. А.-С. - один з найважливіших центрів вугільного видобутку в Кузбасі (від коксового до худого). Заводи - машинобудівний, горношахтного встаткування, хіміко-фармацевтичних, скляний, залізобетонних виробів; швейна ф-ка; хлебокомбинат, м'ясокомбінат, молочний з-д і ін. Філія Томського педагогич. ін^-та. Краеведч. музей.

Літ.: Умнов Г. Р., Свідчить час. Сторінки історії Анжеро-Судженска, Кемерово, 1979.

АНИВА , районний центр у Сахалінській обл., в 37 км до Ю. від м. Южно-Сахалинск. Розташований на Ю. о. Сахалін, на р. Лютога, при впаданні її в бухту Лососів (зал. Анива). Ж.-буд. станція на лінії Шахта Сахалінська - Холмск. Вузол автодоріг (на Невельськ, Южно-Сахалинск, Корсаків). Нас. 9,5 тис. чіл. (1992; 5 тис. в 1959; 6,9 тис. в 1979).

Осн. в 1886. Згідно Портсмутскому мирному договору 1905, що завершив рос.-япон. війну 1904-05, селище разом з юж. частиною о. Сахалін (до 50-й паралелі) відійшов до Японії. З 1945 - у складі Росії; до 1946 наз. Рудака; з 1946 - місто А. У совр. А. - пр-тия пищ., лісовий і деревообрабат. промети. Центр с.-х. району. В А. установлений пам'ятний знак (1991) японцям, що загинули на Сахаліні в 1940-х рр.

Літ.: Міста Сахалінської області, Южно-Сахалинск, 1978.

АНТРЕА, назва м. Каменногорск у Ленінградській обл. до 1948.

АПАТИТИ , у Мурманській обл., обласного підпорядкування, в 185 км до Ю. від Мурманська. Розташований на Кольськім п-ове, між оз. Імандра й гірський масив Хібіни, в 23 км до З. від Кіровська. Ж.-буд. станція на лінії Мурманськ - Біломорськ. Нас. 87,5 тис. чіл. (1992; 15 тис. в 1959; 46 тис. в 1970; 62,0 тис. в 1979).

Виник в 1935 як селище у зв'язку з відкриттям і розробкою Хибинских родовищ апатито-нефелиновых руд. Перетворений у місто в 1966. Гірничо^-збагатить. ф-ка, об'єднання "Апатитстройиндустрия". Кировская ГРЭС. Кольська філія Росла. АН.

Літ.: Мурманської області 50 років, Мурманськ, 1988.

АПРЕЛЕВКА , у Наро-Фоминском р-ні Московської обл., в 42 км до Ю.-З. від Москви, в 28 км до С.-В. від Наро-Фоминска. Ж.-буд. станція на лінії Москва - Обнинск. Нас. 21,0 тис. чіл. (1992; ок. 370 чел. в 1926; 5,7 тис. в 1939; 14,3 тис. в 1959).

Церква святого Петра Митрополита в селі Петровское біля Апрелевки .

Апрелевка . Новий район.

Виникло як пристанційне селище. Осн. заняттями населення в кін. 19 - нач. 20 вв. були землеробство й кустарні промисли (зі скринь, валіз, плетених виробів, шевський промисел і ін.). В 1910 відкрилася напівкустарна фабрика грамофонних пластинок "Метрополь-Рекорд", заснована нем. підприємцями И. Молем, А. Кибартом і Фогтом. Місто - з 1961. У совр. А. - найбільший у Росії завод грамплатівок, НПО "Прилад", химич. з-д і ін. пр-тия.

На околицях А. збереглися многочисл. пам'ятники архітектури 18-19 вв.: в 6 км до З. від А. - Вознесенська ц. у с. Бурцево, високий 3-светный 5-главый храм-тетраконх (1730-33); классицистич. ансамбль садиби Демидових Петровское (Княжищево) - квадратний зі зрізаними кутами гл. будинок, симетрично оточений 4 флігелями, 1776-80, церква св. Петра Митрополита з 2-ярусною дзвіницею, 1785-86; всі будівлі - арх. М. Ф. Козаків; регулярні й пейзажний липові парки на березі р. Десна; в 3 км до Ю.-В. від А. - ц. Іоанна Предтечи в с. Афинеево (у стилі моск. барокко, типу "восьмерик на четверике", 1704-09, в інтер'єрі - різьблений барочний іконостас 18 в.); в 5 км до В. від А., на терр. радгоспу "Першотравневий", - садиба Староникольское (в 17-19 вв. належала Ртищевым, Мусіним-Пушкіним, Бібіковим) з оригінальної по архіт. рішенню Духовской ц. (1709; купольна ротонда на 2-светном хрещатій підставі), гл. будинком, флігелем і в'їзними воротами в стилі класицизму (усе - 1-я четв. 19 в.).

Літ.: Пам'ятники архітектури Московської області, т. 2, М., 1975; Міста Підмосков'я, кн. 3, М., 1981.

АПШЕРОНСК, районний центр у Краснодарському краї, в 357 км до Ю.-В. від Краснодара. Розташований у Предкавказье, на р. Пшеха (басс. Кубані). Ж.-буд. станція (Апшеронская) на гілці від лінії Армавір - Туапсе. Нас. 35,3 тис. чіл. (1992; 29,8 тис. в 1959; 33,1 тис. в 1979).

Осн. в 1863 як станиця Апшеронская, місто - з 1947. У совр. А.: деревообрабат., пищ. пр-тия; з торг. устаткування, заготівель музичних інструментів, тари; переробка лікарських і ефірних культур. Центр с.-х. району.

На околицях А. - термальні джерела йодо-бромных вод.

АРАМИЛЬ , у Сысертском р-ні Свердловської обл., в 15 км до Ю.-В. від Єкатеринбурга. Розташований на вост. схилі Ср. Уралу, на р. Исеть (басс. Обі), в 5 км від ж.-буд. станції Арамиль. Нас. 13,8 тис. чіл. (1992; 13,4 тис. в 1979).

Осн. в 1675-76; місто - з 1966. У совр. А.: сукняна ф-ка (осн. в 1870); з-д пластмас; пр-тия пищ. пром-сти.

АРГУН , у Шалинском р-ні Чечні, в 16 км до В. від Грозного. Розташований на Чеченській (Грозненської) передгірній рівнині, на р. Аргун (правий приплив р. Сунжа, басс. Тереку). Ж.-буд. станція на лінії Грозний - Махачкала. Нас. 27,6 тис. чіл. (1992).

Перетворений у місто в 1967 з великого чеченського села. Совр. А. - пром. пригород м. Грозний. З-д по произ-ву машин для пищ. пром-сти, цукровий з-д; м'ясокомбінат; домостроит. комб-т і ін. ТЭЦ.

АРДАТОВ , районний центр у Мордовії, в 114 км до С.-В. від Саранська. Распо-

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста