Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > АРХАНГЕЛЬСЬК

 
 

Menu

 
 
 
 
 

АРХАНГЕЛЬСЬК

птуры, подароване письменником С. А. Дангуловым - уродженцем А.).

З 2-й підлога. 19 в. А. забудовувався цегельними будинками (нек-рые мають башточки з купольними й шатровими завершеннями, надкрылечные навіси з металлич. ґрат, скульптурні фігури у входу), була обладнана витягнута в плані базарна площа; зберігся армяно-григорианский собор (1846).

Літ.: Армавір. [Нарис], Краснодар, 1964; Аксаев Е. Д., Армавір, Краснодар, 1976; Армавір, Краснодар, 1983.

АРСЕНЬЄВ , у Приморському краї, крайового підпорядкування, в 300 км до С.-В. від Владивостока. Розташований у передгір'ях Сихотэ-Алиня, на правом бережу р. Арсеньевка (приплив Уссурі). Ж.-буд. станція на гілці Новочугуевка - Сибирцево від лінії Владивосток - Хабаровськ. Нас. 71,5 тис. чіл. (1992; 26,3 тис. в 1959; 47 тис. в 1970; 60 тис. в 1979).

Осн. в 1902 як буд. Семеновка, з 1952 - місто А. (назв. на честь дослідника Д. Сходу В. К. Арсеньєва). У совр. А.: авіаційне ПО; машиностроит. завод "Аскольд" і ін.; деревообрабат., меблевий комб-ты; з будматеріалів; пр-тия пищ. пром-сти. Філія Приморського гос. музею.

Літ.: Пам'ятники історії й культури Приморського краю, Владивосток, 1982.

АРТЕМ , у Приморському краї, крайового підпорядкування, в 53 км до С.-В. від Владивостока. Розташований у сев. частини п-ова Муравьева-Амурского, на терр. Артемівського буроугольного басс. Ж.-буд. станція (Артем^-Приморський) на лінії Владивосток - Хабаровськ. Нас. 70,2 тис. чіл. (1992; 34,9 тис. в 1939; 55,5 тис. в 1959; 68,5 тис. в 1979).

Осн. в 1924 біля Зыбунного рудника як рудничне селище А., названий на честь революціонера Артема (Ф. А. Сергєєва). В 1938 перетворений у місто. У совр. А.: видобуток і збагачення бурого вугілля; фабрики - піаніно, килимова, трикотажна, меблева; з будматеріалів; электромеханич. майстерні; порцеляновий з-д (використає як сировина порцеляновий камінь Гусевского родовища). Центр с.-х. району (вирощування картоплі й ін. овочів, молочне тваринництво). Мемор. комплекс загиблої в роки Вів. Батьківщин. війни 1941-45.

Біля А. - Артемівська ГРЭС (постачає електроенергію Юж. Примор'я), аеропорт м. Владивосток. На околицях А. - шахтарський сел. Кутове (шиноремонтний з-д), вузлова станція Вугільна, сел. Трудове - центр произ-ва червоної цегли, металообробки й ремонтно-механич. пром-сти, звірорадгосп "Майхе" (розведення плямистих оленів і норок).

Літ.: Бельченко В. П., Артем учора, сьогодні, завтра, Владивосток, 1974; Пам'ятники історії й культури Приморського краю, Владивосток, 1982.

АРТЕМОВСЬК , у Курагинском р-ні Красноярського краю, в 862 км до Ю. від Красноярська. Розташований на юго-зап. схилах Вост. Саяна, в 12 км від ж.-буд. станції Кошурниково на лінії Абакан - Тайшет. Нас. 4,5 тис. чіл. (1992; 9,7 тис. в 1959; 6,9 тис. в 1979).

Виник в 1860 у зв'язку з початком видобутку золота як сел. Ольховський при руднику. В 1939 перетворений у місто А., названий на честь революціонера Артема (Ф. А. Сергєєва). У совр. А. - ПО "Енисейзолото". Поряд із золотом з руди витягають мідь і срібло.

АРТЕМІВСЬКИЙ, у Свердловській обл., обласного підпорядкування, районний центр в 120 км до С.-В. від Єкатеринбурга. Розташований на вост. схилі Ср. Уралу, на р. Бобровка, правому припливі Ирбита (басс. Обі). Трансп. вузол (Егоршино) ж.-буд. ліній (на Єкатеринбург, Челябінськ, Сєров, Тавду); аеропорт. Нас. 41,3 тис. чіл. (1992; 34,8 тис. в 1959; 43,1 тис. в 1979).

Осн. в 1665 як сел. Егоршино; поблизу нього в 1871 відкрито родовище кам. вугілля. Місто - з 1938, утворений з декількох гірняцьких селищ і названий на честь революціонера Артема (Ф. А. Сергєєва). У совр. А. - видобуток вугілля (центр Егоршинского вугільного басс.), машиностроит. з-д (в осн. робить вентилятори для гірської й металлургич. пром-сти, метрополітенів і ін.). Егоршинская ГРЭС (побудована в 1922 за планом ГОЭЛРО). Місто витягнуть із С.-З. на Ю.-В. більш ніж на 10 км уздовж вузької смуги кам'яновугільних шарів.

Літ.: Брылин А. И., Коверда П. Т., Артемівський, Свердловськ, 1983.

Герб Архангельська . "У золотому полі щита видний Архангел, що летить, що збройний полум'яним мечем і щитом і вражає поваленого диавола".

Высочайше затверджений 2.10.1781.

Архангельськ . Чоловіча гімназія. Знімок кін. 19 - нач. 20 вв.

АРХАНГЕЛЬСЬК , центр Архангельської обл., в 1133 км до С. від Москви. Розташований на берегах Північної Двіни й островах її сильно розвитий дельти, що утворить Двинскую губу Білого м. Клімат субарктический, морський. Порівн. темп-ры січня -13°, липня 17°C. Опадів ок. 500 мм у рік. Сприятливе географич. положення здавна сприяло становленню А. як великого морського й річкового порту. Ж.-буд. вузол. Аеропорт. В Архангельській обл. - космодром Плесецк. Нас. 413,6 тис. чіл. (1992; 256,3 тис. в 1959; 343 тис. в 1970; 385,4 тис. в 1979).

Закладений в 1584 по указі Івана Грозного на правом бережу Північної Двіни, на мисі Пур-Наволок, як дерев. міцність поруч із Михайло-Архангельским мон., що прилягає до нього селищем і пристанню (осн. новгородцами в 12 в.). Первонач. назви - Нове місто, Новий Холмогорский місто, Новохолмогоры, з 1613 - Архангельське місто, потім - А. Перший великий мор. порт Русявий. гос-ва. В 17 в. розквіт А. був обумовлений розвитком біломорської торгівлі з Англією й ін. зап.-европ. країнами. З 1620-х рр. в А. суще-

Разделы

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста