Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > АРХАНГЕЛЬСЬК > 136 ЄРШОВ

 
 

Menu

 
 
 
 
 

136 ЄРШОВ

кам. гражд. будинку 18 в. і російської провінційної класики: 2-поверховий жилою будинок (до 1722, арх. Ф. М. Чайку) у моста через р. Мірошницька; Гостиный двір (1722, з 1789 - Гір. дума, нині Краеведч. музей); Присутственные місця (1780), 2-поверховий житловий будинок у пристані, з фігурним фронтоном (нач. 1720-х рр.), навпроти купеч. особняка 18 в.; житлові будинки на терр. Різдвяного мон. і в центрі міста з балконами й фігурними воротами. Своєрідний вигляд Е. надають кам. будинку кін. 19 - нач. 20 вв. у стилях еклектики й модерн. На окраїнах старого міста - быв. дерев. будинку-садиби, у т.ч. кін. 19 в., з типовими балконами-галереями, з різьбленням, що наслідує орнаментам кам'яного сибірського барокко або близькому дерев'яному різьбленню в Тобольську й Поволжі.

Літ.: Архангельський И., Місто Єнісейськ. 1618-1918, Єнісейськ, 1923; Кочедамов В. И., Перші російські міста Сибіру, М., 1978; Гнездовский Б. В., Добровольская Э. Д., Нагору по Єнісею, М., 1980; Колесов А. Н., По Єнісею, 3 изд., Красноярськ, 1990.

ЄРШОВ , районний центр у Саратовской обл., в 178 км до В. від Саратова. Розташований у верхів'ях р. Мала Узень. Вузол ж.-буд. ліній (на Саратов, Уральськ, Пугачов) і автомоб. доріг. Нас. 24,6 тис. чіл. (1992; 22 тис. в 1979).

Місто - з 1963. У совр. Е. - підприємства харчовий пром-сти (молочні, мірошницький комбінати, птицекомбинат і ін.).

Літ.: Валеев В. Х., Кузнєцов С. П., Місто Єршов, Саратов, 1984.

ЄСЕНТУКИ, у Ставропольському краї, крайового підпорядкування, в 213 км до Ю. -В. від Ставрополя, бальнеологічний і грязьовий курорт всерос. значення в групі курортів Кавказьких Мінеральних Вод. Розташований на Ю. Ставропольської возв., на висоті 650 м, у долині р. Подкумок, до С. від передгір'їв Скелястого хребта Великого Кавказу. Клімат помірковано континентальний. Зима м'яка, з відлигами; порівн. темп-ра січня -4°C; іноді відзначаються значит. морози; часті тумани. Весна коротка, іноді (частіше у квітні) буває прохолодна, дощова погода. Літо тепле, з більшою кількістю жарких і сухих днів; порівн. темп-ра липня 20°C. Осінь тепла, тривала; порівн. темп-ра вересня ок. 15°C. Опадів ок. 500 мм у рік. Характерно велике число ясних, сонячних днів (у порівн. 280 у році). Відкрите положення з В. і З. робить Е. доступним для пануючих тут вітрів: сухих східних - жарких улітку й холодних узимку; вологих південно-західних - прохолодних улітку й теплих узимку. Ж.-буд. станція на гілці Мінеральні Води - Кисловодськ, в 43 км до Ю.-З. від Мінеральних Вод і в 17 км до З. від Пятигорска. Нас. 87,1 тис. чіл. (1992; 4,4 тис. в 1897; 7 тис. в 1926; 16 тис. в 1939; 48 тис. в 1959; 65 тис. в 1970; 65 тис. в 1979).

В 1798 на правом бережу р. Великий Ессентучек, поблизу від місця її впадання в р. Подкумок, був закладений російський військово-прикордонний редут Ессентукский. Після будівлі Кисловодської міцності (осн. в 1803) редут був скасований, на його місці залишений козачий пост. Уперше мінеральні води Е. були досліджені в 1810 моск. лікарем Ф. П. Гаазом. У долині струмка Кислуша, приблизно в 4 км до С.-В. від Ессентукского поста, Гааз виявив 2 невеликих колодязі з кисловато-соленой водою (нині Гаазо-Пономаревский джерело). Докладно вивчив Бугунтинские мінеральні води (первісне найменування вод за назвою протекающей поблизу р. Бугунта) в 1823 рос. лікар-фармаколог А. П. Нелюбин, що виявив на схилах гори, названої їм Лужний, ще 20 мінеральних джерел (нумерація А. П. Нелюбиным мінеральних вод Е. збереглася понині). В 1825 з ініціативи генерала А. П. Ермолова на р. Бугунта, в 3,5 км до С.-В. від быв. Ессентукского поста, була заснована станиця Ессентукская, її жителі займалися торгівлею, огородничеством і обслуговуванням приїжджаючих хворих. В 1839 води джерел № 23-26 були проведені в загальний басейн, при до-ром на засоби козачого полкового керування побудований перший дерев'яний ванний будинок (2 ванни). З 1840 увійшли у вживання й одержали особливу популярність джерела № 4 і № 17. Е. здобувають популярність як один із кращих курортів для лікування захворювань органів травлення. В 1846 за наказом намісника Кавказу князя М. С. Воронцова територія станиці Ессентукская була розширена до С.-В. і впритул наблизилася до джерел. Із цього часу Бугунтинские мінеральні води стали йменуватися Ессентукскими. В 1847 частину земель, що безпосередньо прилягають до джерел, була передана у ведення спеціально створеної гос. Дирекції Вод у Пятигорске. У кін. 1840-х рр. був покладений початок розливу ессентукских вод у пляшки й розсиланню їх в ін. міста країни. До нач. 1870-х рр. постійний продаж води здійснювався в більшості великих міст Росії. Збільшенню числа приїжджаючих на лікування в Е. сприяли завершення стр-ва в 1875 жел. дороги від Ростову-на^-Дону до Мінеральних Вод і будівля шосейної дороги від Мінеральних Вод до Кисловодська (через Пятигорск і Е.). В 1883 курорт відвідало ок. 5 тис. чіл., в 1900 - св. 13 тис., в 1913 - 38,6 тис. У кін. 19 - нач. 20 вв. велося інтенсивне в лікувальних установ, готелів і дач. В 1902 був відкритий перший на Кавказьких Мінеральних Водах санаторій для незаможних (70 місць); через рік був побудований перший відомчий санаторій для поштових працівників (20 місць). В 1905 у результаті буравлення шпар були відкриті нові джерела (основна, або т.зв. корінна, струя джерела № 17, нові виходи води, аналогічні воді джерела № 4, і ін.).

Єсентуки . Грязелікарня.

Швидкий ріст курорту в останній третині 19 - нач. 20 вв. залучав в Е. відомих представників рос. культури, у т.ч. письменників В. Г. Короленко, А. И. Куприна, М. Горького, поета К. Д. Бальмонта, композиторів С. И. Танєєва, С. В. Рахманінова, С. С. Прокоф'єва, співака Ф. И. Шаляпіна, театр. діячів М. Г. Савину, В. Ф. Комиссаржевскую, К. С. Станіславського.

В 1917 курортна зона була виділена зі станиці Ессентукской і одержала статус міста. У роки Гражд. війни курортне з Е. занепало. Лише в 1920 почалися восстановит. роботи. В 1922 відкрилося клинич. відділення Пятигорского бальнеологич. ін^-та (нині Пятигорского НДІ курортології й фізіотерапії). В 1925 на курорті діяло 6 санаторіїв, усього лікувалося ок. 13 тис. хворих. Під час Вів. Батьківщин. війни 1941-45 курорт сильно постраждав у період ньому.-фашистської окупації з 10 р. 1942 по

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста