Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > ЧЕРВОНИЙ ПАГОРБ > КУЗНЕЦЬК 225

 
 

Menu

 
 
 
 
 

КУЗНЕЦЬК 225

вузол. До 1921 - Романовский хутір, з 1921 - місто К. (перейменований на честь П. А. Кропоткина). У роки Вів. Батьківщин. війни 1941-45 окупований з 4 р. 1942; звільнений 28 січн. 1943.

К. - один із центрів пищ. пром-сти краю: заводи - маслоэкстракционный, консервний, молочний, пивоварний; м'ясокомбінат, хлебокомбинат. Химич. з-д, ф-ка побутової хімії; заводи - залізобетонних виробів, "Элеватормельмаш", деревообрабат. верстатів, ПО "Кубаньводреммаш" і ін. У забудові К. (в осн. 4 - 5-поверховими будинками) виділяються Покровський собор, будинок ж.-буд. вокзалу (обоє - 2-я підлога. 19 в.). Меморіал у Парку ім. 30-річчя Перемоги й ін.

Літ.: Луцков В. Е., Кропоткин, Краснодар, 1986.

Кронштадт . Пам'ятник Петрові I.

Пам'ятник адміралові С. О. Макарову.

КРЫМСК , у Краснодарському краї, крайового підпорядкування, районний центр, в 87 км до З. від Краснодара. Розташований на Кубано-Приазовской низм., на р. Адагум (приплив Кубані), в 100 км від Чорного й Азовського морів. Ж.-буд. вузол (станція Кримська) ліній на Краснодар, Новоросійськ, Керч, Тимашевскую. Автомоб. дороги: Краснодар - Новоросійськ, К. - Кавказ^-Кавказ-порт^-кавказ. Нас. 52,0 тис. чіл. (1992; 47,5 тис. в 1979).

Осн. в 1862 як рос. укріплений пункт на р. Адагум. Сюди переселилися солдати Кримського піхотного полку. Пізніше в Кримську станицю прибували козаки з інших станиць Кубані, переселенці з України, з юж. і центр. районів Росії. У роки Вів. Батьківщин. війни 1941-45 станиця Кримська - один з важливих оборонит. рубежів на шляху настання ньому.-фашистських військ на Сівбу. Кавказ. При звільненні станиці й Кримського р-на загинули св. 18 тис. червоноармійців (5 тис. поховані в К.). З 1958 - місто К.

Совр. К. - центр с.-х. району із пр-тиями пищ. пром-сти й по переробці с.-х. сировини: консервний комб-т "Кримський", винний і молочний з-ды й ін.; з будматеріалів; комбікормовий з-д. Дослідно-селекційна станція Ін^-та рослинництва ім. Н. И. Вавилова. Філія НДІ химич. засобів захисту рослин. Краеведч. музей.

У межах міста, на левом бережу р. Адагум, - курган Карагодеуашх, поховання меотского вождя останньої чверті IV в. (досліджений в 1888 Е. Д. Фелицыным). Виявлені в гробниці золоті прикраси, срібні посудини, чернолаковая кераміка, амфори й ін. зберігаються в Ермітажеві.

КСТОВО, у Нижегородській обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 29 км до Ю.-В. від Нижнього Новгорода. Розташований на березі Чебоксарского вдхр. Ж.-буд. станція на лінії Казань - Нижній Новгород. Автодорога (Казань - Нижній Новгород). Порт. Нас. 65,7 тис. чіл. (1992; 58,7 тис. в 1979).

Виник в 14 в. Місто - з 1957. У совр. К. - один з найбільших у Росії нефтеперерабат. з-дов. ТЭЦ. Діють також білково-вітамінних концентратів, збірного залізобетону з-ды й ін.

Літ.: Марков С. С., Кстово, 1957-1987, Горький, 1987.

КУВАНДЫК , в Оренбурзькій обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 194 км до В. від Оренбурга. Розташований на Юж. Уралі, на р. Сакмара. Ж.-буд. станція на лінії Оренбург - Орск. Нас. 29,4 тис. чіл. (1992; 24,9 тис. в 1979).

Місто - з 1953. У совр. К.: заводи - криолитовый, механич. пресів; пр-тия ж.-буд. транспорту. Центр с.-х. району. Краеведч. музей.

Біля К. - видобуток будматеріалів.

КУВШИНОВО , районний центр у Тверской обл., в 133 км до З. від Твері. Розташований на Валдайської возв., на р. Осуга (басс. Волги). Ж.-буд. станція на ліній Лихославль - Великі Луки. Шосе (Осташково - Торжок). Нас. 12,3 тис. чіл. (1992).

Місто - з 1938. У совр. К. - паперово-картонна ф-ка, лісокомбінат, ліспромгосп.

З окт. 1897 по січн. 1898 у К. жив М. Горький.

Літ.: Міста й райони Калінінської області, М., 1978;

КУДЫМКАР, центр Комі-Перм'яцького автономного округу, в 201 км до С.-З. від Пермі. Розташований у Предуралье, при впаданні р. Кува в р. Иньва (басс. Ками), в 104 км до С. від ж.-буд. станції Менделеево на лінії Кіров - Перм. Вузол автомобільних доріг. Аеропорт. Нас. 33,8 тис. чіл. (1992; 28,6 тис. в 1979).

Поселення на місці совр. К. виникло в 16 в. - після приєднання до Моск. гос-ву комі-перм'яцьких земель. Швидкий ріст К. почався з 1925, коли він стає центром нац. округу; з 1931 - селище гор. типу, місто - з 1938. У совр. К. - пр-тия лісовий (лесоцех, меблева ф-ка), харчовий (маслозавод, м'ясокомбінат і ін.), металообробної (электроприборный, чавуноливарний, ремонтно-механич. з-ды) пром-сти. К. - нац. культурний центр. Кудымкарская друкарня друкує книги на комі-перм'яцькому й рос. мовах. Драматич. театр (спектаклі на російській і комі-перм'яцькій мовах). Краеведч. музей ім. П. И. Перм'як^-Перм'яка-суботін-перм'яка (художник, уродженець міста). Спорткомплекс "Парма" (із трамплінами 40 м і 60 м; побудований в 1977).

Серед гор. архіт. пам'ятників - будинок быв. строгановской контори Иньвенского керування (1-я підлога. 19 в.), Никольский собор (1792-95, арх. А. Н. Воронихин), житлові будинки, побудовані комі-перм'яцьким письменником Т. П. Фадєєвим. Пам'ятники природи: міський парк, закладений И. Я. Кривощековым - уродженцем К.; Червона гірка (стародавній центр міста).

У К. в 1930-34 жил Герой Сов. Союзу розвідник Н. И. Кузнєцов.

Літ.: Комі-Перм'яцький національний округ, М.-Л., 1948; Бачев Г., Кудымкар. Путівник, Кудымкар, 1986.

КУЗНЕЦЬК , у Пензенській обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 121 км до В. від Пензи. Розташований у центр. частини Приволзької возв., на р. Труев (приплив р. Сура). Ж.-буд. станція на лінії Пенза - Сизрань. Вузол автомоб. доріг (Пенза - Тольятти й ін.). Нас. 100,6 тис. чіл. (1992; 20,6 тис. в

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста