Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > КІРОВСЬК

 
 

Menu

 
 
 
 
 

КІРОВСЬК

быв. міцності - ансамбль Спасо-Преображенского Новодівочого мон. (осн. в 1624) з ошатної кам'яної Спасо-Преображенской ц. (1696), до С.-З. - посадская ц. Іоанна Предтечи (1-я підлога. 18 в., неодноразово перебудовувалася в 18-19 вв.) зі своєрідними закрученими "рогами" віконних лиштв. На терр. старого центра збереглися також будинок быв. Приказної палати (1740-70-і рр., сильно перебудоване), біля берегового обриву - 2 корпуси Присутственных місць (1787-90) у стилі класицизму. Серед будівель А. Л. Витберга - комплекс паркових споруджень (1835-39); у юж. частини міста по його проекті (1838) побудований величезний еклектичний Александро-Невский собор (кінчений в осн. в 1848). У кін. 18 - 1-й підлога. 19 вв. по проектах Ф. Рослякова, И. Дюсор де Невиля й ін. побудовані многочисл. будинки в стилі класицизму й ампіру (кам. і дерев. особняки), у кін. 19 - нач. 20 вв. по проектах місцевого арх. И. А. Чарушина - вигадливі торг. ряди, пишні эклектич. особняки, дерев'яні житлові будинки із глухим різьбленням або накладним орнаментом, адм. будинку.

Кіров . Приказна палата.

У Зарічному р-ні К. (у минулому - слобода Дымково) - із традиц. ліпної іграшки ("дымковской"; фігурки дам у кринолінах, гусар, свистульки у вигляді тварин, вершників і ін.) із прожареної в печі глини з багатобарвним розписом темперою по білому ґрунті. У с. Макарье, біля Дымково, - ошатна барочна Троицкая ц. (1770-75).

Літ.: Эммаусский А. В., Нарис історії Вятской землі в XVI - нач. XVII в., Кіров, 1951; його ж, Історичний нарис Вятского краю XVII-XVIII вв., Кіров, 1956; Лебедєв В. В., Вятские записки, Кіров, 1957; Крутилин С., Місто на Річці-в'ятк-ріці, М., 1959; Місто Кіров. Довідник, 2 изд., Кіров, 1959; Дияконів Л. В., Дымковские глиняні, писані, Л., 1965; Міста Кировской області, Кіров, 1968; Гнедовский Б. В., Добровольская Э. Д., Дорогами землі Вятской, М., 1971; Історія міста Кірова. 1374-1974, Кіров, 1974; Пінський А. Г., Планування й забудова міста В'ятки в XVII-XIX вв., Кіров, 1976; Смирнова В. В., Френкель М. О., Клімат Кірова, Л., 1982; Пам'ятники історії й культури міста Кірова. Довідник, Горький, 1986.

КИРОВГРАД, у Свердловській обл., обласного підпорядкування, в 99 км до С.-З. від Єкатеринбурга. Розташований на Ср. Уралі, на вост. схилі Тагил-Нейвинского межиріччя. Кінцева ж.-буд. станція (Ежевая) гілки від лінії Єкатеринбург - Нижній Тагіл. Нас. 25,4 тис. чіл. (1992; 24,1 тис. в 1979).

У нач. 18 в. у районі совр. К. минулого відкриті й почали розроблятися родовища мідного колчедана. В 1910-12 побудований Калатинский мідеплавильний з-д, навколо к-рого виріс однойменне селище. В 1917 завод був зупинений, сильно постраждав у роки Гражд. війни; в 1922 відновлений, був найбільшим пр-тием мідної пром-сти Росії. З 1932 робітник сел. Калата і його селища, що оточували, перетворені в місто Калата, к-рый в 1936 перейменований у К. на честь С. М. Кірова.

У совр. К.: мідеплавильний комб-т - одне з найбільших пр-тий кольорової металургії Уралу (з рудниками, обогатит. ф-кой, мідеплавильним і химич. з-дами); заводи - твердих сплавів і електротехнічний. Пром. пр-тия розташовані в юго-вост., більше рівнинної частини міста, на левом бережу річки Калатинка. Житлові райони - преім. у сев. частини К., в 10-12 км від промислової зони.

Літ.: Анимица Е. Г., Міста Середнього Уралу, 2 изд., Свердловськ, 1983.

КИРОВО-ЧЕПЕЦК , у Кировской обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 40 км до Ю.-В. від Кірова. Розташований у Приуралля, при впаданні р. Чіпця в р. В'ятка. Ж.-буд. станція (Чепецкая) на гілці від лінії Кіров - Яр. З обл. центром зв'язаний регулярним автобусним повідомленням. Нас. 100 тис. чіл. (1992; 29 тис. в 1959; 51 тис. в 1979).

У сірий. 15 в. новгородські поселенці заснували с. Усть-Чепца. Населення займалося обробкою деревини, теслярством. В 1873 у селі була відкрита сірникова ф-ка Бровцына. Сіло переросло в селище гор. типу, перетворений в 1955 у місто К.-Ч., к-рый розвивався як супутник м. Кіров.

У совр. К.-Ч.: ТЭЦ (постачає електроенергію пр-тия Кірова, Слобідського, Білої Холуницы, Кирса, Омутнинска й ін. міст області); заводи - металообробний, залізобетонних виробів; фабрики - швейна, дитячих іграшок; пр-тия пищ. пром-сти. У місті прямі й широкі вулиці, забудовані житловими будинками в 4-5 і 9 поверхів.

Літ.: Міста Кировской області, Кіров, 1968; Кирово-Чепецк. Фотоальбом, Горький, 1973.

КІРОВСЬК, у Ленінградській обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 55 км до В. від Санкт-Петербурга. Розташований на лівому високому березі Неви, біля її впадання в Ладожское оз. Ж.-буд. станція Невдубстрой. Пристань. Нас. 23,8 тис. чіл. (1992).

Виник в 1929 як селище гідробудівельників Невдубстрой (по назв. найближчої буд. Невська Дубровка). Місто - з 1953. У совр. К. - ГРЭС і з-д залізобетонних конструкцій.

Літ.: Аркадьєв В., Кіровськ, Л., 1974; Кіровськ. Фотоальбом, Л., 1979.

КІРОВСЬК , у Мурманській обл., обласного підпорядкування, в 205 км до Ю. від Мурманська. Розташований на Кольськім п-ове, північніше Полярного кола, на юж. окраїні гірського масиву Хібіни, на березі оз. Великий Вудьявр, у долині Умптэк. Кінцева ж.-буд. станція гілки (22 км) від м. Апатити на лінії Мурманськ - Біломорськ. Аеропорт. Нас. 42,9 тис. чіл. (1992; 41,3 тис. в 1979).

В 1920-х рр. у результаті геологич. вишукувань під керівництвом акад. А. Е. Ферсмана в Хібінах відкриті богатые покладу апатито-нефелиновых руд, розробка к-рых почалася в 1929 (трест "Апатит"). Місто - з 1931; до 1934 наз. Хибиногорск, перейменований на честь С. М. Кірова. У совр. К.: ПО "Апатит" (видобуток і збагачення апатито-нефелиновых руд; 4 рудники, 3 фабрики); пр-тия харчовий і легкої пром-сти; меблева ф-ка. Протилавинна Юкспорская метеорологич. станція. Ф-т Санкт-Петерб. гірського ін^-та. Дім-музей С. М. Кірова. Полярно^-альпійський ботанич. сад (самий північний у світі; у його колекції 2,5 тис. рослин із всіх континентів). К. - популярний центр гірськолижного спорту (два трам-

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста