Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > КИЛИМІВ

 
 

Menu

 
 
 
 
 

КИЛИМІВ

Осн. в 1707; першими поселенцями були швидкі селяни-старообрядники із центр. губерній Росії. Перший будинок на місці совр. К. поставив переселенець із Костромський губ. Василь Опанасович Клинцов (по його прізвищу була назв. слобода). В 1764 у К. налічувалося 1200 жит., осн. заняттями були кустарні промисли (особою популярністю в Росії користувалися місцеві панчохи з касторового сукна) і торгівля. З 1782 - посад Клинцы Суражского повіту Чернігівської губернії. В 1786 у К. була відкрита друкарня, у до-рій друкувалися церковні книги, в 1812 - сукняна ф-ка купця Василя Опанасовича Лихоманова, де в 1813-14 вироблялося сукно для рос. армії. Із сірий. 19 в. посад стає значит. центром текстильн і шкіряної промети. В 1891 діяло 10 сукняних (К. називали Манчестером Чернігівської губ.; тканин вироблялося на 1,4 млн. руб.) і 3 панчішні ф-ки, 11 шкіряних (виробляли баранячі шкіри), 2 чавуноливарних, полотняний, маслоробний, 2 миловарних і 3 цегельних з-да. Серед ремісників переважали шевці, ковалі й кравці. Місто - з 1925. У роки Вів. Батьківщин. Війни 1941-45 ДО. були окуповані ньому.-фашистськими військами з 20 р. 1941 по 25 верес. 1943.

У совр. К. збереглася провідна роль текстильної (особливо тонкосукняної; тонкосукняне об'єднання й тонкосукняна ф-ка) і шкіряно-взуттєвий пром-сти (кожобъединение "Червоний Гігант", взуттєва ф-ка). Діють: фабрики - швейних, трикотажна, кручених виробів; заводи - текстильного машинобудування, телефонної апаратур, механічний, поршневих кілець, силікатного цегли, асфальтовий, залізобетонних виробів; молочний комб-т. Краеведч. музей. У центрі міста залишилася без зміни забудова кін. 19 - нач. 20 вв.; пром. пр-тия розташовані разбросанно серед житлових кварталів; на окраїнах зводяться совр. житлові масиви.

Літ.: Клинцам 250 років, Брянськ, 1959; Цапенко М., Земля Брянська, М., 1972; Чорний М. П., Клинцы. Історико-краєзнавчий нарис, Тула, 1988.

Клин . Церква Всіх Скорбних Радостей. Килимів. Павловская вулиця. Знімок кін. 19 - нач. 20 вв.

КЛУХОРИ , назва м. Карачаевск у Карачаево-Черкесии в 1944-57.

КЛЮЧІ, в Усть-Камчатском р-ні Камчатської обл., в 450 км до С. від Петропавловська-Камчатського. Розташований на р. Камчатка, у підніжжя Ключевської Сопки. Аеропорт. Нас. 11,3 тис. чіл. (1992; 9,4 тис. в 1979).

Осн. в 1731 як рос. поселення. Значно виріс у зв'язку з організацією ліспромгоспу й стр-вом в 1932 деревообрабат. комб-та. Місто - з 1979. Сплавний рейд. Овощемолочный радгосп. Вулканологічна станція (перша в країні) Ін^-та вулканології ім. академіка Ф. Ю. Левинсона-Лессинга Далекосхідного відділення Ріс. АН (станція організована в 1935 з ініціативи Левинсона-Лессинга; на ній працювали вчені-вулканологи В. И. Влодавец, А. Н. Заварицкий, Б. И. Пийп, Г. С. Горщиків).

КОВДОР , районний центр у Мурманській обл., в 375 км до Ю.-З. від Мурманська. Розташований на Кольськім п-ове, північніше Полярного кола, на схилах возв. Манселькя (на околицях - багато озер). Кінцева ж.-буд. станція гілки (117 км) від лінії Санкт-Петербург - Мурманськ. Аеропорт. Нас. 30,2 тис. чіл. (1991; 23,7 тис. в 1979).

Місто - з 1965. У совр. К.: горно-обогатит. комб-т (видобуток і збагачення жел. руд) і комб-т "Ковдорслюда".

Герб Коврова . "У верхній частині герб Владимирський. У нижньої - сидячі два зайців у зеленому полі, якихось звірів в околиці цього міста рясне".

Высочайше затверджений 16.8.1781.

КИЛИМІВ , у Владимирської обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 64 км до С.-В. від Володимира. Розташований на піднесеному правом бережу р. Клязьма (приплив Оки). Вузол ж.-буд. ліній (на Владимир, Нижній Новгород, Муром). Нас. 161,9 тис. чіл. (1992; 27 тис. в 1926; 67 тис. в 1939; 99 тис. в 1959; 123 тис. в 1970; 144,8 тис. в 1979).

К. виник на місці буд. Елифановка, заснованої, по переказі, звіроловом Елифаном в 12 в. і згодом перейменованої в с. Різдвяне. В 16 в. сіло належало князям Килимовим (звідси совр. назва). В 1-й підлога. 17 в. було подаровано князем Іваном Килимовим суздальському Спасо-Евфимиевскому мон. З 1764 Коврово - экономич. сіло, з 1778 одержало статус повітового міста Владимирська губ., в 1796

Разделы

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста