Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > КИЛИМІВ > КОСТРОМА 211

 
 

Menu

 
 
 
 
 

КОСТРОМА 211

Петрозаводська. Розташований на С. Зап.-Карельської возв. Ж.-буд. станція на гілці від Ледмозеро (в 90 км) на лінії Суоярви-1 - Юшкозеро. Нас. 31,5 тис. чіл. (1992; 1,6 тис. в 1979).

Виник в 1977 як селище гор. типу у зв'язку зі стр-вом (при співробітництві з Фінляндією) горно-обогатит. комб-та на базі Костомукшского залізорудного родовища (розробляється відкритим способом з 1982). Місто - з 1983. Музей історії комбінату й міста. Междунар. фестивалі камерної музики.

На околицях К. в 1983 створений Костомукшский заповідник (для охорони природних комплексів Карелії, а також вивчення антропогенного впливу на природу Костомукшского горно-обогатит. комб-та).

Літ.: Тимофєєв В. И., Здраствуй, Костомукша!, Петрозаводськ, 1984; Леонтьев П. Р., Костомукша, Петрозаводськ, 1990.

КОСТРОМА , центр Костромської обл., в 372 км до С. -В. від Москви. Розташований на Костромський низм., на берегах р. Волга. Клімат помірковано континентальний; порівн. темп-ры січня -12°C, липня 18°C. Опадів ок. 600 мм у рік. Порт. Ж.-буд. станція на лінії Ярославль - Галич. Аеропорт. Нас. 282 тис. чіл. (1992; 41 тис. в 1897; 74 тис. в 1926; 121 тис. в 1939; 172 тис. в 1959; 223 тис. в 1970; 255 тис. в 1979).

Осн. в 12 в., приблизно князем Юрієм Довгоруким. Уперше згадується у Воскресенской і Тверской літописах під 1213, коли ростовський князь Костянтин розорив К. Із сірий. 13 в. - центр Костромського питомого кн-ва. З 13 в. К. піддавалася нападу татар, в 1375 була розорена новгородськими ушкуйниками, що приплили сюди по Волзі на 70 човнах. У нач. 14 в. підтримала в боротьбі за велике князювання тверского князя Михайла проти московського князя Юрія й була розгромлена (1318). В 1362 остаточно включена до складу Моск. кн-ва. В 1380 костромичи брали участь у Куликовской битві під початком воєводи Івана Родіоновича Діжі. В 14 в. місто було укріплено. В 1413 і 1493 ДО. спустошили сильні пожежі, після першого з них нову міцність заклали на високому левом бережу (на місці совр. гор. парку). В 1471 і 1478 костромська рать брала участь у походах Івана III проти Новгорода. В 1540-і рр. К. тричі піддавалася нападам казанських татар; в 1549 вони були розбиті костромським ополченням на р. Язовке. В 1609 прихильниками Лжедимитрия II був захоплений охранявший підступи до К. Іпатіївського мон., тимчасово перетворений в опорну базу воєнних дій на С.-В. країни. Костромське ополчення вигнало заколотників і зіграло помітну роль у боротьбі з польською інтервенцією, влившись у народне ополчення К. М. Минина й Д. М. Пожарського. Легендарним став подвиг костромського селянина Івана Сусаніна.

В 17 в. К. - великий ремесл. місто зі значит. населенням (по переписі 1650 - 2086 дворів), розвиненим текстильним, шкіряним і миловарним произ-вом. З 1719 ДО. - провінційне місто Московської губ., з 1778 - губернське місто. В 18-19 вв. К. - пром. центр. Перша полотняна мануфактура осн. в 1751. У кін. 18-19 вв. місто інтенсивно забудовувалося кам. будинками й благоустроювалися. В 1913 відбулися гор. торжества на честь відвідування К. імператором Миколою II.

Совр. К. - великий центр текстильної (гл. обр. лляний) пром-сти, а також машинобудування й деревообробки. Гл. текстильні пр-тия: льонокомбінати ім. В. И. Леніна (быв. Більша Костромська мануфактура) і ім. Зворикіна, крім того, працюють 4 текстильні ф-ки. Машинобудування (заводи - "Мотордеталь", екскаваторний, "Текстильмаш", автоматич. ліній, полімерного машинобудування, судомеханический, игольно-планочный, деревообробних верстатів, фарбувально-оздоблювального встаткування й ін.). Пр-тия меблевої, харчовий, взуттєвий і швейної пром-сти; химич. з-д. Розвинено з будматеріалів. Інститути: технологічний, сільськогосподарський, педагогічний; ф-т С.-Петерб. торгово-экономич. ін^-та. Театри: драматичний, ляльок. Музей изобразит. в (колекція рос. живопису 18-20 вв., у т.ч. добутку місцевих самобутніх художників Г. Островського, Е. В. Честнякова). Историко-архит. музей-заповідник. К. входить у туристич. маршрут "Золоте кільце Росії".

КОСТРОМА. ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА

1 Церква Іоанна Богослова в Іпатіївській слободі

2 Іпатіївський монастир

3 Музей народної архітектури й побуту

4 Стадіон „труд"

5 Пам'ятник на честь підстави міста Кострома

6 Богоявленский монастир

7 Церква Іоанна Златоуста

8 Быв. будинок дитячого притулку

9 Пожежна каланча

10 Быв. гауптвахта

11 Музей образотворчих мистецтв

12 Быв. готель „россия"

13 Быв. Дворянські збори

14 Драматичний театр ім. А.Н. Островського

15 Цирк

16 Монумент Слави на честь костромичей - учасників Великої Отеч. війни 1941-1945 р.

17 Быв. будинок Борщова

18 Быв. торговельні ряди

19 Быв. Присутственные місця

20 Пам'ятник Іванові Сусаніну

21 Театр ляльок

22 Обеліски Московської застави

23 Быв. будинок соборного причту

24 Быв. будинок Акатова

25 Бібліотека ім. Н.К. Крупской

26 Філармонія

27 Туристський готель „волга"

28 Церква Воскресіння на Дебре

29 Плавальний басейн

30 Стадіон „спартак"

31 Рождественська (Ильинская) церква на Городище

32 Технологічний інститут

33 Педагогічний інститут

ІПАТІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР

I Старе місто (Костромський історико-архітектурний музей-заповідник)

1 Троицкий собор

2 Дзвіниця

3 Архієрейський корпус

4 Братній корпус

5 Палати бояр Романових

6 Церква Хрисанфа й Дар'ї

7 Єкатерининські ворота

Вежі:

8 Квадратна

9 Північно-західна

10 Порохова

11 Водяна

12 Південно-західна

II Нове місто

13 Спасо-Преображенская церква із с. Врятува-Вежі

14 Зелена вежа

Центр. частина К. - унікальний по своїй композиц. цілісності градостроит. ансамбль, що виник у кін. 18 - нач. 19 вв. на місці старого центра, срытых земляних і дерев. зміцнень кремля й Нового міста 17 в. у результаті систематич. регулярної забудови по ген. плані 1781-84. До її осередку - напівкруглої площі, що розкривається до ріки, - сходяться 7 радіальних променів, охоплених півкільцями поперечних вулиць. Сівба. кут площі

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста