Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > КИЛИМІВ > КРАСНОДАР 217

 
 

Menu

 
 
 
 
 

КРАСНОДАР 217

Полежаєв, літератор і філософ В. П. Киреевский, історик Т. Н. Грановский. З великого садибного комплексу збереглися барочна, багато прикрашена белокам. різьбленням Ильинская ц. (1732-35, можливо, арх. А. П. Евлашев; в інтер'єрі - дерев. хори з різьбленням у стилі рококо) і пейзажна частина великого парку.

В 14 км до Ю.-З. від К., у с. Петрово-Дальнее, на високому мисі між рр. Москвою й Істрою, - симетрично розпланований ансамбль быв. садиби Петровское (Дурнево), з 1720-х рр. принадлежавшей князям Голіциним: 2-поверховий будинок, гл. фасад к-рого прикрашений лоджією, парковий - коринфским портиком (1803-07), 2 флігеля з оригінальним декором у дусі неоготики (1770-і рр.), неоготич. кінний двір (2-я підлога. 18 в.), пейзажний терасовий парк із системою каскадних ставків.

В 15 км до Ю.-З. від К., у с. Дмитровское, - быв. вотчинний храм патріарха Иоакима, Дмитриевская ц. з ошатним і різноманітним цегельним декором (1689; в інтер'єрі - іконостас 19 в. з іконами 16-17 вв.).

В 9 км до Ю. від К. - быв. садиба Никольское-Урюпино, в 17 в. принадлежавшая князям Одоєвським; збереглася 2-столпная одноглавою, оточеною галереєю й чотирма одноглавими боковими вівтарями Никольская ц., прикрашена декоративними деталями з лекальної цегли, кахлями, ярусами кокошників (1664-65, зодчий П. Потехин). З 1774 садиба належала власникам Архангельського князям Голіциним. У классицистич. ансамбль кін. 18 - нач. 19 вв. входять: т.зв. Білий будиночок - одноповерхова будівля на гл. композиц. осі садиби з витонченою обробкою фасадів іонічними й коринфскими колонами й пілястрами (1780; в інтер'єрі - розпису Золотого залу в техніку гризайли по малюнках Ф. Бушеві); скромний по обробці одноповерховий Великий будинок з великими портиками на головному й парковому фасадах (1809-11); кухонний флігель (нач. 19 в.); регулярний парк із партером перед Білим будиночком (1780-і рр.); великий пейзажний парк за Більшим будинком (нач. 19 в.).

Літ.: Ільїн М. А., Підмосков'я, 3 изд., М., 1974; Либсон В. Я., По берегах Істри і її припливів, М., 1974; Пам'ятники архітектури Московської області, т. 1, М., 1975; Міста Підмосков'я, кн. 1, М., 1979; Кусково. Останкіно. Архангельське, 2 изд., М., 1981; Мачульский Е. Н., Красногорская земля, М., 1991.

КРАСНОГОРСК, у Томаринском р-ні Сахалінської обл., в 291 км до С.-З. від Южно-Сахалинска. Розташований у юго-зап. частини о. Сахалін, на березі Татарського прол., при злитті рік Айнская, Красногорка, Чорна. Порт в 50 км до С. від ж.-буд. станції Ильинск. Автомоб. дорога Горнозаводск - К. Нас. 5,5 тис. чіл. (1992; 8,5 тис. в 1959; 6,0 тис. в 1979).

Осн. після 1905. Згідно Портсмутскому мирному договору 1905, що завершив рос.-япон. війну 1904-05, у складі юж. частини о. Сахалін (до 50-й паралелі) відійшов до Японії. З 1945 - у складі Росії. З 1947 - місто К. Судноремонт, лесотарный з-д, ліспромгосп. К. - центр с.-х. району.

Краснодар . Герб Екатеринодара . "Щит розділений хрестоподібно на чотири рівний частини: у першій і четвертої, у золотому полі, міцність червленаго кольори, над оной чорний двоглавий орел, що має на груди Московський герб; у другій і третій частинах, у срібному полі, по двох навхрест положенныя прапора, лазуреваго кольори з вензелями: Імператриці Катерини II, Імператорів: Павла I, Олександра I і Миколи I; між прапорів Отаманська булава, а по сторонах ея два бунчуки. По середині щита поміщений малий червлений щит, на якому вензель Імператриці Катерини II і 1794 рік. Над щитом золота міська корона. Щит підтримують два Чорноморські козаки: із правої сторони - одягнений у колишню форму, а з лівої сторони - у дійсній формі. Герб оточений зеленою каймою, на якої 59 золотих зірок, що показують число козачих станиць у Чорноморському війську".

Высочайше затверджений 14.9.1849.

КРАСНОДАР 1:350000

КРАСНОДАР , центр Краснодарського краю, в 1539 км до Ю. - Ю.-В. від Москви. Розташований на Кубано-Приазовской (Прикубанської) низм., на правом бережу

р. Кубань. Клімат помірковано континентальний. Порівн. темп-ры січня -5°C, липня 24°C. Опадів ок. 600 мм у рік. Вузол ж.-буд. ліній (на Новоросійськ, Тимашевск, Тихорєцьк, Ставрополь) і автомоб. доріг. Аеропорт. Нас. 634,5 тис. чіл. (1992; 66 тис. в 1897; 153 тис. в 1926; 193 тис. в 1939; 313 тис. в 1959; 464 тис. в 1970; 557 тис. в 1979).

Осн. в 1793 (по ін. даним, в 1792) чорноморськими (быв. запорізькими) козаками, переселеними на Кубань після приєднання Зап. Предкавказья до Росії. Вибудувана в закруті р. Кубань в 1794 міцність, названа Екатеринодаром, служила центром Чорноморського козачого війська, розташовувалася майже посередине прикордонного рубежу, у той час проходившего уздовж правого береги Кубані. Міцність була побудована в закруті Кубані, за зразком Запорізького коша, у вигляді

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста