Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > КИЛИМІВ > КРАСНОКОКШАЙСК 219

 
 

Menu

 
 
 
 
 

КРАСНОКОКШАЙСК 219

скими військами, нанесшими місту великий збиток.

Совр. К. - промисловий, транспортний і культурний центр Кубані. На частку галузей важкої пром-сти (гл. обр. машинобудування) доводиться ок. 1/3 усього обсягу пром. продукції Краснодарського краю. Осн. машиностроит. і металлообрабат. заводи: "Краснодарсельмаш", рисоуборочных комбайнів "Краснодаррисмаш", станкостроит. ім. Сивина, компресорний, электроизмерит. приладів, радиоизмерит. приладів, "Тензоприбор", газових апаратур, медико-інструментальний, "Червоний металіст". Пр-тия нефтеперерабат. і химич. пром-сти (ПО "Краснодарнефтеоргсинтез"; химич. комб-т; заводи - пластмас, резинотехнич. виробів, хімічний і ін.); зі строит. конструкцій і матеріалів. Легка (камвольно-суконний і бавовняний комб-ты, шкіряні з-ды; трикотажні й швейні ф-ки), харчосмакова (масложировий, м'ясний, молочний, тютюновий комб-ты й ін.), деревообрабат. (мебельно-деревообрабат. комб-ты й ін.) пром-сть. Фарфоро-фаянсовый з-д, комбінат биохимич. і вітамінних препаратів. НДІ, що ведуть дослідження в області розвідки нафтових і газових родовищ, видобутки й переробки нафти й газу, а також технології тракторного й с.-х. машинобудування, пищ. пром-сти. Кубанські гос. ун-т і аграрний ун-т. Ін^-ти: політехнічний, Кубанський медичний ин-т, мистецтв і культури, фізичної культури, а також філія Моск. комерційного ун-та. Театри: драми, оперети, ляльок. Філармонія. Цирк. Историко-археологич. музей-заповідник, художеств. музей.

К. - гарне, типове місто Півдня Росії, витягнуть на 10 км уздовж береги Кубані, на ідеально рівній поверхні її першої й почасти другий надзаплавних терас. З нач. 19 в. збереглося прямокутне планування вулиць центр. частини міста. В 19 в. забудовувався дерев. і кам. будинками, у т.ч. у дусі провинц. класицизму, у кін. 19 - нач. 20 вв. - адм., обществ. і житловими будинками в стилі еклектики й модерну. Після Вів. Батьківщин. війни заново відбудований і реконструйований. В 1960-80-х рр. вибудувані нові житлові райони, адм. і обществ. будинки, курортні комплекси. Планувальною віссю К. служить його гл. магістраль - вул. Червона, що йде від площі, розташованої біля берега Кубані, на С. через центр міста. На цій вулиці або поблизу від її розташовані осн. установи, інститути, бібліотеки, театри, видавництва, великі магазини. Віддалік від гл. магістралей - квартали одне-двоповерхових житлових будинків з невеликими двориками, засадженими фруктовими деревами й виноградною лозою. Уздовж тротуарів - пірамідальні тополі, платани, акації. У центр. частини К. пром. пр-тий порівняно небагато, їхньої площадки примикають до берега Кубані. Багато зелених насаджень (у парку ім. М. Горького - св. 100 видів). Більша частина заводів і фабрик розташована у вост. частини міста, біля жел. дороги; тут же - робочі селища з багатоповерховою забудовою. В 1960-80-х рр. ряд пром. пр-тий побудований у зап. і сев. пром. зонах, пов'язаних із центром міста трамвайними, автобусними й тролейбусними лініями. Усього в межах гор. риси К. забудовою зайняте від 1/4 до 1/3 території; інші землі використаються гл. обр. під сади й городи.

Літ.: Биків А. П., Штейнер С. И., Краснодар, Краснодар, 1963; Куценко Я. И., Солодухин Л. А., Чучмай Г. Т., Краснодар, Краснодар, 1968; Бардадым В. П., Етюди про минуле й сьогодення Краснодара, Краснодар, 1978; Клімат Краснодара, Л., 1990.

КРАСНОЗАВОДСК, у Сергиевпосадском р-ні Московської обл., в 88 км до С.-В. від Москви. Розташований на В. Смоленсько-Московської возв., на правом бережу р. Кунья (лівий приплив р. Дубна), у мальовничій лісовій місцевості з пересіченим рельєфом, в 15 км до С. від Сергиева Посаду; з'єднаний ж.-буд. гілкою зі станцією Бужаниново на лінії Москва - Ярославль. Нас. 29,9 тис. чіл. (1992; 12,5 тис. в 1939; 19,6 тис. в 1959; 21 тис. в 1964; 27,4 тис. в 1979).

В 1916 при механич. заводі виникло селище. З 1939 - сел. гор. типу Краснозаводский. В 1940 перетворений у місто К., у рису к-рого ввійшли також сел. Відродження, Нижній і ін. У совр. К. - невеликі пр-тия по произ-ву будматеріалів, а також пищ. пром-сть. З нач. 1950-х рр. у місті ведеться в 4- і 5-поверхових будинків, в 1960-і рр. були споруджені обществ. будинку (Палац культури "Веселка", 1966, і ін.). Житлова забудова сусідить із великими лісопарковими зонами (площа ок. 1,5 тис. га).

В 7 км до С. від К. - с. Богородское, центр стародавнього (імовірно, з 16-17 вв.) нар. промислу - виготовлення різьблених іграшок і невеликих, часто об'єднаних у композиції на теми байок і казок скульптур з м'яких порід дерева. У нач. 20 в. заснована артіль (з 1923 - "Богородский різьбяр"), в 1960 перетворена у ф-ку художеств. різьблення. Церква Різдва Богородиці - у стилі барокко (1768).

Літ.: Пам'ятники архітектури Московської області, т. 1, М., 1975; Міста Підмосков'я, кн. 2, М., 1980.

КРАСНОЗНАМЕНСК, районний центр у Калінінградській обл., в 163 км до С.-В. від Калінінграда. Розташований на берегах р. Шешупе (приплив Німану), в 43 км від ж.-буд. вузла Советск. Нас. 3,9 тис. чіл. (1992).

Осн. в 1734, до 1945 наз. Лазденен у складі Німеччини (Вост. Пруссія). З 1945 - у складі Росії, в 1946 перейменований у К. У совр. К.: сыродельный з-д, ліспромгосп, торфопідприємство.

Центр с.-х. району. Забудований преїм. 1-2-поверховими будинками; на високому левом бережу ріки - совр. житловий масив. Пром. зона - у юж. частини міста.

Літ.: Калюта Н. И., Краснознаменск, Калінінград, 1971.

КРАСНОКАМЕНСК , у Читинской обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 535 км до Ю.-В. від Читы. Розташований у Забайкалье, у передгір'ях Аргунского хр. Ж.-буд. станція на гілці від лінії Чита - Приаргунск. Аеропорт. Нас. 67,1 тис. чіл. (1992; 52,0 тис. в 1979).

Місто - з 1969. Горнохимич. комб-т; ремонтно-механич. з-д. Пам'ятник першовідкривачам Краснокаменского залізорудного родовища (відкрито в 1943) - трактор-всюдихід, установлений в 1975.

КРАСНОКАМСК

у Пермській обл., обласного підпорядкування, в 37 км до С.-З. від Пермі. Розташований у Предуралье, пристань на р. Кама. Кінцева ж.-буд. станція на гілці від лінії Кіров - Перм. Автомагістраль (Казань - Перм). Нас. 57,5 тис. чіл. (1992; 56,5 тис. в 1979).

Виріс із селища, заснованого в 1929 у зв'язку зі стр-вом целюлозно-паперового комб-та. Місто - з 1938. В 1933-36 на терр. К. виявлена нафта й почата її видобуток; виявлений газоносность шпар (нафтогазовидобувне керування "Краснокамскнефть"). У совр. К.: Камський целюлозно-паперовий комб-т; паперова ф-ка Гознак; заводи - металлич. і синтетич. сіток (єдиний у Росії), "Спецнефтехиммаш", машинобудівний (по произ-ву запчастин для бурового й нафтопромислового встаткування), побутової хімії; ф-ка дитячій іграшки; пр-тия харчовий пром-сти; з будматеріалів. Краєзнавчий музей. Щорічні змагання з самбо на приз льотчика-космонавта СРСР П. И. Бєляєва. Місто витягнуть уздовж ріки на 12 км і наблизився до юго-зап. окраїни Пермі - Закамску. Закамська ТЭЦ.

В 12 км до Ю. -З. від К., на левом бережу Ками, у сосновому лісі, перебуває найбільший на Уралі бальнеологич. курорт Усть-Качка (осн. в 1935). Клімат помірковано континентальний. Зима сніжна, помірковано холодна; порівн. темп-ра січня -16°C. Літо тепле; порівн. темп-ра серпня 20°C. Опадів ок. 600 мм у рік, гл. обр. у квітні - жовтні. Гл. природні лікувальні фактори - мінеральні сульфідні хлоридные натрієві ропні води, що містять бром і йод. В 1972 буравленням отримана сульфатно-хлоридная натрієво-кальцієво-магнієва вода (використається для питного лікування); застосовується озокеритолечение, 3 санаторії (1993).

Літ.: Гайдаш Г. Я., Елькина А. В., Курорт Усть-Качка, Перм, 1970; Палкина Г. А., Краснокамск, Перм, 1988.

КРАСНОКОКШАЙСК , назва м. Йошкар-Ола в 1919-27.

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста