Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > КИРС > КІРСАНОВ

 
 

Menu

 
 
 
 
 

КІРСАНОВ

у Тамбовській обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 95 км до В. від Тамбова. Розташований на границі Оксько-Донської (Тамбовської) рівнини й Приволзької возв., на правобережному схилі долини р. Ворона, при впаданні в неї р. Пурсовка (басс. Дона). Ж.-буд. станція на лінії Тамбов - Ртищево. Автомоб. дорога (Тамбов - Саратов). Нас. 20,1 тис. чіл. (1992; 6,7 тис. в 1861; 10,7 тис. в 1897; 11,3 тис. в 1926; 13,7 тис. в 1939; 15,7 тис. в 1959; 21,8 тис. в 1970; 20,6 тис. в 1979).

Уперше згадується в 1702 як селище при Красинском железоделательном з-ді (був пов'язаний з железоделательными з-дами Липецка); першим поселенцем, по переказі, був уродженець с. Устя Хрисанф (Кирсан) Зубакин, що дало ім'я селищу. В 1733 завод був закритий і селище передане в палацове відомство. З 1779 ДО. - повітове місто Тамбовського намісництва (з 1796 - губернії). В 19 в. К. - місто купців і міщан, центр великого с.-х. району. Значить. поштовхом розвитку міста послужило проведення в 1875 через К. залізн. Тамбов - Саратов. До нач. 20 в. стає досить великим центром по вивозі хліба й ін. с.-х. продукції; діяли невеликі заводи - чавуноливарний, свечно-восковой і воскобойный, салотопний, миловарний, трохи шерстомоек і ін.; налічувалося (1894) 5 церков, Тихвинский Богородицкий жіночий мон. (осн. в 1846). В 1920-21 Кирсановский повіт був центром селянського повстання під предводительством А. С. Антонова.

З околицями К. і Кирсановским повітом було зв'язане життя й діяльність філософа й правознавця Б. Н. Чичерина (быв. маєток Варта), поетів Е. А. Баратинського (маєток Мара) і А. М. Жемчужникова (маєток Ильиновка), просвітителя, друга А. С. Пушкіна - Н. И. Кривцова (маєток Любичи), декабристів братів А. і Ф. Вадковских (с. Гавриловка), співачки Н. А. Обуховой (маєток Мара).

Совр. К. - центр с.-х. району (посіви зернові, цукрової буряки, соняшника, кормових культур; тваринництво, гл. обр. молочно-м'ясне скотарство). Пр-тия харчовий (заводи - цукровий, сухого знежиреного молока, овочеконсервний; мелькомбинат, мясоптицекомбинат), машинобудівної й металообробної (заводи - "Текстильмаш", мотороремонтний), легкої (швейна ф-ка й ін.) пром-сти. Краеведч. музей (з 1921). Архітектурний вигляд центр. частини К. зберіг колорит російського провінційного міста нач. 20 в. Серед рядової забудови кін. 19 - нач. 20 вв. піднімаються собор Тихвинского Богородицкого мон. (1828-58), цвинтарна Козьмодемьянская ц. (1839; в інтер'єрі - настінні розписи, худий. А. Д. Надєждін).

Літ.: Снытко М. К., Кірсанов, Воронеж, 1969; Черменский П. Н., Минуле Тамбовського краю, Тамбов, 1961; Туристськими тропами Тамбовського краю, Воронеж, 1987.

КИСЛОВОДСЬК ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА

1 Пам'ятник Ф.А. Цандеру

2 Меморіал „солдатам Батьківщини"

3 Цирк

4 Музей історії космонавтики ім. Ф.А. Цандера

5 Готель „кавказ"

6 Санаторій ім. С. Орджонікідзе

7 Курортна поліклініка

8 Філармонія

9 Головні нарзанні ванни

10 Жовтневі нарзанні ванни

11 Нарзанна галерея

12 Центральна міська бібліотека

13 Курортна виставка „история Кисловодського курорту"

14 Червоні камені

15 Лермонтовская площадка

16 Каскадні сходи

17 Сірі камені

18 Круглі сходи до санаторію ім. С. Орджонікідзе

19 Павільйон „храм повітря"

20 Спортивний комплекс „олимп"

21 Готель „олимп"

22 Грязелікарня

23 Бастіон, ворота, стіна Кисловодської міцності

24 Краєзнавчий музей

25 Монумент „журавли" на згадку земляків, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.

26 Художній музей Н.А. Ярошенко

27 Санаторій "Пікет"

28 Лермонтовский водоспад

29 Лермонтовская скеля

КИСЕЛЕВСК , у Кемеровській обл., обласного підпорядкування, в 240 км до Ю. від Кемерово. Розташований у передгір'ях Салаирского кряжа, у верхів'ях р. Аба. Ж.-буд. станція на лінії Артышта - Абакан, в 58 км до С.-З. від Новокузнецька. Автодорога (Ленинск-Кузнецкий - Новокузнецьк). Нас. 126 тис. чіл. (1992; 44 тис. в 1939; 130,7 тис. в 1959; 123,1 тис. в 1979).

Виник в 1932 на місці буд. Черкасово й буд. Афонино; з 1936 - місто. Совр. К. - центр видобутку кам. вугілля. Заводи - вугільного машинобудування, металоконструкцій і гірських машин, цегла-

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста