Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > КИСЛОВОДСЬК

 
 

Menu

 
 
 
 
 

КИСЛОВОДСЬК

ный. Меблева ф-ка. Пр-тия легкої (взуттєва ф-ка) і пищевкус. (кондитерська ф-ка, пивоварний з-д) пром-сти. Историч. музей. Нові мікрорайони забудовані багатоповерховими будинками.

Літ.: Агєєв Н. К., Киселевск, Кемерово, 1972.

КИСЛОВОДСЬК , у Ставропольському краї, крайового підпорядкування, в 234 км до Ю. -В. від Ставрополя, бальнеологич. і климатич. курорт всерос. значення, у групі курортів Кавказьких Мінеральних Вод. Розташований у сев. передгір'ях Великого Кавказу, на выс. 800-1200 м, у долинах рік Ольховка й Березова (припливи р. Подкумок); терасами піднімається по схилах хр. Джинал. Клімат континентальний. Зима помірковано м'яка, суха, з нестійким сніжним покривом; порівн. темп-ра січня -4°C (іноді може знижуватися до -20°C, -30°C, при відлигах підвищується до 18-19°C). Весна рання, коротка, з помірними вітрами. Літо тепле, тривале (св. 5 місяців); порівн. темп-ра липня - серпня 19°C; іноді відзначається жарка й суха погода. Протягом доби спостерігаються значит. коливання темп-ры, і навіть у самі жаркі дні вечора й ночі прохолодні. Восени преім. сонячна погода, але вже в жовтні бувають перші морозні дні. Опадів ок. 600 мм у рік, гл. обр. навесні й улітку. Кінцева станція ж.-буд. гілки (64 км) від Мінеральних Вод. Нас. 118 тис. чіл. (1992; ок. 2,5 тис. в 1897; 22 тис. в 1926; 51 тис. в 1939; 78 тис. в 1959; 90 тис. в 1970).

Своя назва місто-курорт одержала завдяки наявності джерел "кислих вод" (тюрк. - "аче-су"). Назва джерела Нарзан походить від кабард. слова "нартсанна", що означає "богатир-вода". Кисловодські нарзаны почали вивчати ще в кін. 18 в. (Я. Рейнегс, 1784; акад. П. С. Паллас, 1793, і ін.). В 1798 тут лікувалася перша група хворих (командуючий піхотними частинами на Кавказі генерал-лейтенант И. Марков і супровідні - усього св. 1 тис. чіл.); у тому ж році були розроблені проекти воен. зміцнення й госпіталю. Датою підстави курорту вважається 1803 - рік будівлі Кисловодського зміцнення (по спец. указі імператора Олександра I К. оголошений лікувальною місцевістю), хоча фактично внаслідок поширення на Кавказі епідемії чуми (1804-08) перший офіційний заїзд хворих відбувся лише в 1808-09. У перші роки існування курорту горці робили на нього постійні набіги. Тому для охорони що лікуються була зведена невелика міцність, а на околицях діяла мережа редутів і постів. В 1812 побудовані перші дерев. купальні, в 1820 - дерев. нарзанний колодязь ("Мясниковский зруб"). В 1822 по проекті архітекторів братів Бернардацци була побудована ресторація з колонадою й широкими сходами, що спускалися в парк (не збереглися); під нею був улаштований грот. В 1823 поблизу джерел почалося в казенного готелю й закладений курортний парк. В 1-й підлога. 19 в. основне постійне населення Кисловодської слободи становили відставні й сімейні солдати, терские козаки, що селилися в районі Березовской і Ольховській балок. Місто - з 1830. В 1851 на терр. К. була виділена ділянка для стр-ва курортних установ. Протягом 19 в. велися каптажные роботи, пов'язані із джерелом Нарзан. Пожвавлення курортного стр-ва й збільшення припливу хворих у К. у кін. 19 в. були обумовлені закінченням стр-ва шосе Мінеральні Води - К. і особливо підведенням до К. гілки жел. дороги (1893). В 1896 відкритий завод по розливі мінеральних вод. В 1895 Керування Владикавказской жел. дороги побудувало на р. Подкумок (між К. і Єсентуками) одну з перших у Росії ГЕС "Біле вугілля", що дало К. электрич. висвітлення. У нач. 20 в. у К. велася інтенсивна частка в (дачі, пансіонати, готелі). В 1904 тут лікувалося св. 25 тис. хворих. Під час 1-й світової війни 1914-18 на курорті були розміщені госпіталі для поранених і інвалідів війни. В 1920-30-і рр. у К. будувалися нові санаторні будинки, курортні поліклініки, грязелікарня; проводилися гидрогеологич. вишукування. Крім единств. джерела Нарзан на поверхню виведені води ще шести джерел, у т.ч. Доломітний нарзан (1928), Сульфатний нарзан (1934). В 2-й підлога. 1940-х рр. відновлювалося курортне з К., зруйноване в період ньому.-фашистської окупації (з 10 р. 1942 до 10 січн. 1943). В 1950 курорт прийняв на лікування 125 тис. хворих.

На Кисловодськом курорті в різні роки відпочивали й лікувалися А. С. Пушкін, М. И. Глинка, М. Ю. Лермонтов, Ф. И. Шаляпін, Л. В. Собінов і ін. З 1892 у К. постійно жив художник Н. А. Ярошенко. С. К. зв'язане життя й творчість рос. піаніста й муз. діяча В. И. Сафонова (1852-1918).

Кисловодськ . Курзал Владикавказской залізниці. Знімок кін. 19 - нач. 20 вв.

Совр. К. - самий великий у групі курортів Кавказьких Мінеральних Вод: щорічно тут лікується ок. 240 тис. чіл. В 1991 на курорті К. функціонувало 29 санаторіїв і 14 пансіонатів (усього ок. 15 тис. місць), усього пройшли курс лікування й відпочили 276,6 тис. чіл. До загалькурортних лікувальних установ ставляться Нарзанна галерея, 2 бювета, що подають холодну й підігріту мінеральну воду, Головні нарзанні ванни, Жовтневі нарзанні ванни, физиобальнеолечебница, грязелікарня (при санаторії "Міцність"), курортна поліклініка з філіями, рентгенологич. центр. Кардиологич. клініка (філія Пятигорского ін^-та курортології й фізіотерапії). На березі штучного озера - пансіонат "Велинград".

До осн. природних лікувальних факторів курорту ставляться мінеральні джерела - кисловодські нарзаны. Води 7 діючих у К. джерел вуглекислі сульфатно-гидрокарбонатные кальцієво^-магнієві. Вода джерела Нарзан, що поклав початок курорту, має мінералізацію до 1,8 г/л, містить св. 1 г/л вуглекислоти, темп-ра води ок. 12°C; використається гл. обр. для ванн. Вода джерела Доломітний нарзан виведений із глибини ок. 65 м, відрізняється великою мінералізацією (3,4 г/л) і більше високим змістом вуглекислого газу (2 г/л). Сульфатний нарзан отриманий із глибини ок. 170 м, мінералізація його св. 5 г/л, зміст

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста