372 ПЯТИГОРСК
Води (ін. назв. - Горячеводское поселення, Горячеводск) почалися лише з 1813-14 (дерев'яні басейни й ванни, перші дерев'яні житлові будинки). В 1830 курорт одержав совр. назву (по розташованій біля П. пятиглавой горі Бештау, у перекладі з тюркського - п'ять гір) і статус окружного міста Кавказької обл.; в 1866-1920 - у складі Терской обл.
В 1-й підлога. 19 в. благоустрою міста й курорту сприяли гл. діячі військової й цивільної адміністрації на Кавказі - генерали А. П. Ермолов, Г. А. Емануэль, А. А. Вельяминов, намісник на Кавказі князь М. С. Воронцов. В 1847 у П. засноване Керування Кавказьких Мінеральних Вод. В 1863 лікар С. А. Смирнов, довгий час колишнім директором Керування, організував у П. перше Русявий. бальнеологич. в. Важливу роль у розвитку курорту в нач. 1890-х рр. зіграло проведення жел. дороги. У нач. 20 в. місто електрифіковане, проведена трамвайна лінія, що зв'язала центр курорту з іншою частиною П. і ж.-буд. вокзалом.
Пятигорск . Дім-музей М. Ю. Лермонтова.
"Эолова арфа".
Панорама міста.
Грот Лермонтова.
В 19 - нач. 20 вв. курорт відвідували багато видатних діячів рос. культури, у т. ч. А. С. Пушкін, Н. И. Гнєдич, В. Г. Бєлінський, хірург Н. И. Пирогов, Л. Н. Толстой, Ф. И. Шаляпін. М. Ю. Лермонтов лікувався тут в 1820, 1825, 1827 і 1840 (його враження про життя в П. і Кисловодську лягли в основу повести "Князівна Мэри"); в 1841 Лермонтов провів на Кавказьких Мінеральних Водах останні місяці свого життя, 15(27) липня було вбито на дуелі в сев. підніжжя Машука (нині на місці дуелі - обеліск із горельефом поета).
В 1920 у П. створений Бальнеологич. ин-т (нині Пятигорский НДІ курортології й фізіотерапії), к-рый став научно-методич. центром курортів Кавказьких Мінеральних Вод. В 1931 курорт відвідали ок. 19 тис. чіл. У роки Вів. Батьківщин. війни 1941-45 у П. було розгорнуто 17 військових евакуаційних госпіталів. Найбільше інтенсивно П. розвивався після звільнення його від окупації ньому.-фашистськими військами з 9 р. 1942 по 11 січн. 1943, що заподіяла місту й курорту величезний збиток.
В 1991 на курорті П. функціонувало 10 санаторіїв, 4 пансіонати й 5 санаторіїв-профілакторіїв. Усього на курорті за рік пройшли курс лікування й відпочили ок. 170 тис. чіл.
Основу санаторно-курортного лікування в П. становлять бальнеогрязелікувальні процедури. Мінеральні джерела П. (усього св. 40 джерел, по їхній розмаїтості курорт ставиться до числа унікальних не тільки в Росії, але й у світі; його наз. Природним музеєм мінеральних вод) залежно від химич. складу води, радіоактивності й ін. показників прийнято ділити на кілька груп. Води найстарших Лермонтовского (№ 1 і № 2) і Народного джерел ставляться до термального (45°C і 47°C) вуглекислим сульфатно-гидрокарбонатно-хлоридным кальцієво-натрієвим з мінералізацією ок. 5,3 г/л. До цього ж типу ставляться води джерел Нова похила бурова № 2 і бурова № 16. Ці води використають для ванн (Лермонтовские, Пушкінські, Пироговские, Народні ванни), а також для питного лікування (бювет у парку "Квітник", нова питна галерея) і розливу в пляшки (під назв. "Машук"). Більшу групу вод становлять пятигорские нарзаны - вуглекислі води з різною мінералізацією й темп-рій: теплі нарзаны (шпари №№ 4, 7, 24) з темп-рій від 25 до 35°C; гарячі нарзаны (шпари №№ 19, 33) з темп-рій 60°C і 52°C; холодні нарзаны (Червоноармійське джерело № 1) з темп-рій 23-24°C; всі ці нарзаны служать для питного лікування. Солено-
|
