Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > МОРШАНСК > МУРОМ 285

 
 

Menu

 
 
 
 
 

МУРОМ 285

честв. війни 1941-45. З 1944 М. - місто. У совр. М. - металлообрабат. і пищ. пром-сть. Жел. дорога ділить місто на дві частини: сівба.-східну й південно-західну. З кін. 1950-х рр. ведеться в кам'яних житлові й обществ. будинків.

Літ.: Міста Кировской області, Кіров, 1968.

МУРМАНСЬК , центр Мурманської обл., в 1967 км до С. від Москви. Розташований за Північним полярним колом, у зоні поширення багаторічної мерзлоти, на скелястому вост. узбережжя Кольський зал. Баренцева м. (т.зв. Мурманський берег), уздовж к-рого витягнувся більш ніж на 20 км, в 50 км від виходу у відкрите море. Найбільший незамерзаючий рибальський і торг. порт у Росії. Клімат помірковано холодний, морський. Порівн. темп-ры січня -8°C, липня 12°C. Опадів ок. 800 мм у рік. Ж.-буд. станція на лінії Біломорськ - Луостари. Аеропорт. Нас. 468,3 тис. чіл. (1992; 9 тис. в 1926; 119 тис. в 1939; 222 тис. в 1959; 309 тис. в 1970; 382 тис. в 1979).

Осн. в 1916 у зв'язку зі створенням мор. порту в Кольськім зал. і проведенням Мурманської залізн.; до квіт. 1917 наз. Романов-на-Мурмане. З 1921 - центр Мурманської губ., з 1927 - Мурманського округу Ленінградської обл., з 1938 - обласний центр. Під час Вів. Батьківщин. війни 1941-45 через Мурманський порт ішли вантажі із країн-спільниць для постачання країни й армії.

У совр. М. розвинені рибна й рыбоперерабат. пром-сть, судноремонт і з будматеріалів. Ведучі пром. пр-тия - ПО "Судноверф", рибний, домостроит. і лесотарный комб-ты. У М. базуються траловий, сельдяной і приемно-трансп. флоти. Об'єднання "Арктикморнефтегазразведка" і "Союзморгео" (розвідка й освоєння шельфу сев. морів).

М. - "ворота Арктики", початковий пункт Сівба. мор. шляхи. З М. почав плавання в 1933 криголамний пароплав "Челюскин". Тут закінчив своє плавання криголам "Єрмак" (нині - музей). М. - місце базування криголамного арктич. флоту ("Об", "Ленін", "Арктика" і ін.).

У М. - Полярний н.-и. і проектний ин-т морського рибного х-ва й океанографії ім. Н. М. Книповича, Академія рыбопромыслового флоту, Педагогич. ин-т, факультет Санкт-Петербургского ін^-та інженерів ж.-буд. транспорту. Театри: драматич., ляльок, Сівба. флоту. Філармонія. Музеї: військово-морський, художній і краєзнавчий.

З М. зв'язані імена зоолога й океанографа Н. М. Книповича, полярника И. Д. Папаніна, академіка О. Ю. Шмидта й ін. Споруджено пам'ятники: захисникам сов. Заполярья; Героєві Сов. Союзу сержантові А. Ф. Бредову; воїнам 6-й героїчної батареї; на честь бойової співдружності країн антигітлерівської коаліції; засновникам слов'янської писемності Кирилові й Методієві.

З 1990-х рр. М. розвивається як центр междунар. туризму (гл. обр. круїзи по сев. морях).

Літ.: Алексєєв А. А., Тулін М. А., Книга про Мурманськ, Мурманськ, 1977; їх же, Вулиці Мурманська, Мурманськ, 1991; Кисельов А. А., Мурманськ - місто-герой, М., 1988; Неруш И. А., Місто-герой Мурманськ, М., 1988; Мурманськ. Альбом, 2 изд., Мурманськ, 1989.

Мурманськ . Залізничний вокзал.

Вид однієї із площ міста.

МУРОМ, у Владимирської обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 137 км до Ю.-В. від Володимира. Розташований у сівбу.-вост. частини Окско-Цнинского вала, на високому левом бережу р. Ока. Пристань. Вузол ж.-буд. ліній (на Москву, Килимів, Казань). Нас. 126,5 тис. чіл. (1992; 12,5 тис. в 1897; 19 тис. в 1926; 40 тис. в 1939; 72 тис. в 1959).

М. - древнє місто, що виникло як слов'янське поселення на терр. финно-угорского племені мурома. Уперше згадується в Лаврентьевской літопису під 862. З 1097 столиця Муромо-Рязанского кн-ва, із сірий. 12 в. до нач. 15 в. - Муромського кн-ва. В 1088 піддався руйнуванню волзько-камськими булгарами, в 1239, 1281 і 1293 - монголо-татарами. В 1293 запустів, відновлений в 1351. У нач. 15 в. увійшов до складу Моск. кн-ва й протягом багатьох лет був вост. форпостом Русявий. гос-ва. З 1708 М. - у складі Московської губ., з 1778 - повітове місто Владимирського намісництва (з 1796 - губернії).

В 17 в. М. був важливим ремесл. центром, тут існували шкіряне, шевське, кушнірське, ковальське, кравецьке, ювелірне й ін. ремесла, на їхній основі в 18 в. одержали розвиток мануфактурні пр-тия. В 19 в. почали діяти механічні й чавуноливарні з-ды, льонопрядильна й бавовняна ф-ки, маслоробні з-ды й ін. В 1916 минулому побудовані муромські ж.-буд. майстерні. Основними заняттями місцевих жителів були садівництво й огородничество (особливо славилися вирощуванням капусти, огірків і квасолі).

Герб Мурома . "У верхній частині герб Владимирський. У нижньої - у блакитному полі три крупитчатые калачі, якими це місто чудово славиться". Высочайше затверджений 16.8.1781.

У совр. М. провідне місце займає машинобудування, у т.ч. транспортне (з тепловозів і електровозів). Завод ім. С. Орджонікідзе (з холодильників "Ока"), радіозавод, завод измерит. приладів. Текстильна (Льонопрядильна ф-ка ім. П. Л. Войкова, бавовняний комб-т "Крас-

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста