Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > МОРШАНСК > ПЯТИГОРСК 373

 
 

Menu

 
 
 
 
 

ПЯТИГОРСК 373

лужні джерела (№№ 14, 17, 20, 30, 35), води к-рых ставляться до вуглекислих гидрокарбонатно-хлоридным натрієвим, також використаються для питного лікування. Води свердловини № 30 близькі по складу воді Єсентуки № 17. У П. є також 9 джерел радонових вод різної радіоактивності, гл. обр. з низькою мінералізацією (менш 3 г/л). По химич. складу вони ставляться преім. до вуглекислих вод. На базі вод цих джерел, а також радонових вод Бештаугорского родовища (шпара № 113) функціонують 2 радонолечебницы. Радонові води служать гл. обр. для ванн.

Пятигорск . Нова питна галерея.

Для грязелікування на курорті з 1886 застосовують сульфідну иловую бруд Тамбуканского озера, розташованого в 11 км до Ю.-В. від П.

Сприятливі климатич. умови, к-рые складаються влітку й на початку осіни, дозволяють використати їх для климатотерапии.

Внаслідок розмаїтості природних лікувальних факторів лікування в П. показано хворим з різноманітними хворобами, у т.ч. із захворюваннями шлунка й кишечнику, печінки й жовчних шляхів, нервової системи, органів руху й опори, бруньок і сечових шляхів, серцево-судинної системи, шкіри, гинекологич. хворобами. Крім того, у П. проводиться лікування дітей з наслідками родових травм, неврологич. захворювань, а також із захворюваннями органів травлення.

Промисловість П. орієнтована гл. обр. на обслуговування потреб курорту. Пр-тия харчосмаковий (м'ясний, винний комб-ты, молочний, пивоварний з-ды, кондитерська ф-ка), легкої (швейна, взуттєва, ковроткацкая ф-ки) пром-сти. Машинобудування й металообробка (ПО "Пятигорсксельмаш" по випуску машин і встаткування для птахівництва; заводи - автоспецоборудования, електромеханічний і ін.); химич. з-д. Інститути: педагогічний, іноземних мов, фармацевтичний, філія Ставропольського политехнич. ін^-та. Театр музичної комедії. Краеведч. музей (осн. в 1905 на базі колекції Музею Пятигорского відділу Кавказького Гірського об-ва; колекції: стародавньої зброї, нумізматики, археологич. знахідок і ін.; збори картин російських і закордонних художників 18-19 вв.), Гос. музей-заповідник М. Ю. Лермонтова (створений в 1973, включає Будиночок-музей Лермонтова із прилягаючим кварталом будинків 1-й підлога. 19 в. і ін.). Курортна виставка (відкрита в сірий. 1920-х рр. на основі т.зв. Геогностич. музею, що існував з 1866). Щорічні Дні поезії, присвячені М. Ю. Лермонтову.

У градостроит. структурі П. виділяються нижня (західна) частина з житловою забудовою, пром. пр-тиями, суспільств.-адм. будинками й верхня (східна) частина, у зап. підніжжя й на юж. схилі гори Машук, з курортно-бальнеологич. установами. Курортна зона забудовувалася в 1820-30-х рр. у стилі класицизму, переважно арх. Джованни й Джузеппе Бернардацци: будинок Ресторації з потужним ионич. портиком (1825, по проекті О. И. Шарлеманя; зруйноване ньому.-фашистськими військами в 1943, відтворене в 1950-і рр., нині - Ин-т курортології); т.зв. будинок для незаможних офіцерів з канцелярією коменданта (1826, нині - Курортна поліклініка); Лермонтовские (раніше Миколаївські) ванни (1826-31); альтанка-ротонда "Эолова арфа" на відрогу гори Машук (1831); оформлений дорич. колонами грот Діани (1830-31) і ін. У цій же частини П. - побудовані арх. С. Уптоном дерев'яна Михайлівська галерея в "мавританському стилі" (1846-48; зруйнована ньому.-фашистськими військами в 1943, відтворена в камені в 1955, нині - Курортна виставка) і кам'яна Академічна (раніше Елизаветинская) галерея в стилі пізнього класицизму (1848-51), а також парки "Квітник" і Емануэлевский (закладені братами Бернардацци в 1820-30-і рр.), будинку Ермоловских (1880), Пушкінських (раніше Новосабанеевских, 1901-02), Пироговских (1914) ванн, сборнометаллическая Лермонтовская галерея (змонтована й відкрита в П. в 1901, нині - Концертний зал; аналогічна Пушкінська галерея - у Желєзноводську), будинок театру (стиль модерн, 1915, арх. А. И. Кузнєцов) і ін. Нижня частина міста зберегла ортогональне планування 1820-х рр., житлові й обществ. будинку сірий. 19 - нач. 20 вв., у т.ч. монументальний будинок грязелікарні (неокласицизм, 1910-і рр., арх. М. М. Перетяткович). Сучасні житлові мікрорайони зведені в північній (Біла Ромашка), сев.-західної (у гори Пост), західної (Перегони) частинах міста. У курортній зоні виділяються будинки санаторіїв "Ленінські скелі" (1965), "Тархани" (1975), пансіонату "Іскра-1" (1968), Верхньої радонової лікарні (1971). Пам'ятник М. Ю. Лермонтову (1889, скульп. А. М. Опекушин).

На юж. схилі Машука - природна (карстова) шахта "Провал" (глуб. 20 м), на дні рій^-рій-до-рій невелике озеро. Для сходження на Машук прокладені канатна й пішохідна дорогі. У центрі групи курортів Кавказьких Мінеральних Вод, на схилах і в підніж гір Бештау, Машук, Змійка, Развалка, Залізна, Острів і Медяна розташований Бештаугорский лісовий масив (преім. ясен, дуб, граб, бук).

Літ.: Бернштейн А., Курорт Пятигорск, Ставрополь, 1968; Недорозумів С. И., Лермонтовский Пятигорск, Ставрополь, 1974; Кузнєцов И. В., На пагорбах гарячих. Історичне оповідання про м. Пятигорске, Ставрополь, 1980; Павлов М., Здраствуй, Пятигорск. Путівник, 2 изд., Ставрополь, 1982; Пятигорск в історичних документах 1803-1917 р., Ставрополь, 1985.

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста