Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > СРЕДНЕУРАЛЬСК

 
 

Menu

 
 
 
 
 

СРЕДНЕУРАЛЬСК

рии й культури народів Півночі). Місто розділене р. Анкудинка на дві частини. Пам'ятники: першим відкривачам р. Колима й засновникам міста; надгробник жертвам Колымской посилання; жертвам Гражд. війни.

Літ.: Федорова Е. Н., Міста й робочі селища - районні центри Якутської АРСР, Якутськ, 1982.

СРЕДНЕУРАЛЬСК , у Свердловській обл., підлеглий Верхнепышминской гор. адміністрації, в 25 км до С. від Єкатеринбурга. Розташований на вост. схилі Ср. Уралу, на березі Исетского оз., в 10 км від ж.-буд. станції Исеть на лінії Єкатеринбург - Нижній Тагіл. Нас. 18,5 тис. чіл. (1992; 8,8 тис. в 1939; 13,1 тис. в 1959; 17,7 тис. в 1979).

Виник в 1931 у зв'язку зі стр-вом Среднеуральской ГРЭС (перший агрегат пущений в 1936). Під час Вів. Батьківщин. війни 1941-45 на базі евакуйованого в С. Харківського механич. з-да й місцевих майстерень створений Среднеуральский механич. з-д. В 1963-66 побудована 2-я черга ГРЭС. Місто - з 1966. У совр. С.: заводи - металоконструкцій і залізобетонних виробів, винзавод; птахофабрика. Місто забудоване в осн. багатоповерховими будинками. Центр міста - на високому березі озера. Пром. зона - у сев. частини С.

На околицях - мальовничі скелі "Чортове городище", "Сім братів", скелі Грокского.

Літ.: Анимица Е. Г., Міста Середнього Уралу, 2 изд., Свердловськ, 1983.

СРЕТЕНСК, районний центр у Читинской обл., в 385 км до В. від Читы. Розташований на Ю.-В. Забайкалья, у передгір'ях Борщовочного хр., на березі р. Шилка (басс. Амура). Ж.-буд. станція на гілці від станції Куэнга на Транссибірській магістралі. Вузол автодоріг (Агинское - С. і ін.). Пристань на правом бережу Шилки. Аеропорт. Нас. 10,3 тис. чіл. (1992; 1,4 тис. в 1897; 8,6 тис. в 1926; 12,3 тис. в 1939; 15,1 тис. в 1959; 13,4 тис. в 1979).

Осн. в 1689 як зимовище, пізніше виник Сретенский острог. З 1789 - повітове місто Іркутського намісництва. З 1798 С. - волостное селище, з 1851 - центр козачої станиці. В 1830-х рр. у С. на поселенні жили декабристи А. И. Вегелин і К. Г. Игельстром.

Особливо важливу роль С. став грати в організації повідомлення по Амуру, коли сюди в 1897 підійшла Транссибірська ж.-буд. магістраль (С. був її кінцевим пунктом до спорудження Східною-Східній-китайсько-східної залізн., а потім Амурської магістралі). Від С. ішли пароплави на Благовєщенськ і Хабаровськ. Був побудований переселенський пункт, де зупинялися переселенці, що їхали на Амур. С. був типовим купецьким містом, в 1910 ок. 40% населення займалося торгівлею. Із С. на Амур пароплавами відправлялися мануфактура, галантереї, екіпажі, коні, велика рогата худоба, зерно. Узимку санним шляхом С. постачав золоті копальні продуктами й припасами. У місті перебували митниця, 3 банки (Азіатський^-Азіатський-російсько-азіатський, Сибірський і Взаємний кредит), казначейство, 105 р. фірм, контор, магазинів і ін. Діяли напівкустарні миловарні, шкіряний, шубний, барвистий, мотузковий, пивоварний, дроболиварний заводи й ін. пр-тия, поштова контора, телеграф і військова козача лікарня. Знову місто - з 1922.

Герб Сретенска ( Стретинска ), "У верхній частині щита герб Іркутський. У нижній частині - у блакитному полі покладені злитки срібла, у знак того, що в окрузі цього міста перебувають серебряныя руди, де й сплавливаются". Высочайше затверджений 26.10.1790.

У совр. С.: фабрика валяльного взуття; м'ясокомбінат, харчокомбінат; меблевий, деревообрабат. комб-т і ін. Краеведч. музей. Осн. райони міста витягнуті неширокою смугою по правому березі Шилки, частина будівель - на лівому високому березі, біля ж.-буд. станції. З 1986 діє автодорожній міст через Шилку.

Літ.: Дворниченко Н. Е., Земля за Байкалом, Іркутськ, 1970.

СТАВРОПОЛЬ, назва м. Тольятти в Самарской обл. до 1964.

СТАВРОПОЛЬ , центр Ставропольського краю, в 1621 км до Ю. від Москви. Розташований у центр. частини Предкавказья, на Ставропольської возв., на сильно пересіченій місцевості, у верхів'ях р. Ташла (басс. Східного Маныча). Клімат континентальний. Зима м'яка; порівн. темп-ра січня -5°C; сніжний покрив нестійкий. Літо дуже тепле; порівн. темп-ра липня 22-25°C. Весна коротка; осінь тепла й тривала. Опадів ок. 350 мм у рік. З'єднаний ж.-буд. гілкою (12 км) з лінією Кавказька - Чудове - Еліста. Вузол автомоб. доріг, у т.ч. шосейна дорога С. - Еліста - Астрахань; перебуває в 52 км від автомагістралі Дон^-донові-Ростову-на^-дону - Махачкала - Баку (Азербайджан). Аеропорт. Нас. 331,8 тис. чіл. (1992; 41,6 тис. в 1897; 59 тис. в 1926; 85 тис. в 1939; 141 тис. в 1959; 198 тис. в 1970; 258 тис. в 1979).

СТАВРОПОЛЬ 1: 350000

Осн. в 1777 як одна з 10 фортець Азово-Моздокской укріпленої лінії, створеної для охорони юж. границь Росії й доріг на Дон і Волгу (в 1779 у зміцнень інспектував А. В. Суворов). В 1785 поселення при міцності одержало статус повітового міста Кавказької губ. В 1822, при перетворенні Кавказької губ. в область, С. став її центром, з 1847 - центр Ставрополь-

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста