Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > СТАВРОПОЛЬ > 440 СТАЛІНГРАД

 
 

Menu

 
 
 
 
 

440 СТАЛІНГРАД

швейна) пром-сть. З меблях, будматеріалів. Полиграфич. комб-т і ін. пр-тия. Інститути: медичний, педагогічний, політехнічний, сільськогосподарський; філія Білгородського кооперативного ін^-та; 2 вищі військові училища (зв'язку й авіаційне). Ряд проектних і проектно-конструкторських бюро; НДІ: вакцин і сироваток, гідротехніки й меліорації, Сівба.-Кавказький природних газів, люмінофорів і особливо чистих речовин і ін. Драматич. театр ім. М. Ю. Лермонтова, театр ляльок. Краеведч. музей ім. Г. К. Праві (осн. в 1904, діє в нині існуючому будинку з 1913; відомий богатыми палеонтологічною й археологічною колекціями, у т.ч. предметами скіфської, сарматської, аланской культур). Музей изобразит. в (відкритий в 1961; рос. в 18-20 вв., у т.ч. добутку Д. Г. Левицкого, И. И. Левитана, В. Д. Полєнова, М. С. Сарьяна, С. Т. Коненкова). Літературний музей народів Сівба. Кавказу з Домом-музеєм осет. поета й обществ. діяча К. Л. Хетагурова (жив у С.).

Историч. ядро С. - Кріпосна Гірка в центр. частини міста зі збереженим фрагментом кріпосної стіни (кін. 1770-1780-і рр.). З 1833 С. забудовувався за регулярним планом, що враховує складності гор. рельєфу. У значит. мері уцелела забудова гл. гор. магістралі в підніжжя Горки з будинками быв. Гостиного двору, Присутственных місць, гімназії (усе - сіро. - 2-я підлога. 19 в.) і з бульваром (закладений в 1848), а також забудова быв. Солдатської слободи, до Ю. від міцності, із классицистич. комплексом військового госпіталю (1840-і рр., арх. Джованни й Джузеппе Бернардацци). З 1950-х рр. ведеться совр. житлове в, преім. на окраїнах міста (жилмассив Осетинська Галявина, Юго-Зап. мікрорайон і ін.).

Літ.: Пам'ятники історії й культури Ставрополья, Ставрополь, 1971; Шацкий П. А., Мурах В. Н., Ставрополь. Історичний нарис, Ставрополь, 1977; Наш край. До 200-річчю м. Ставрополя. (Документи, матеріали, 1777-1977 р.), Ставрополь, 1977; Госданкер В., Христинин Ю., На сорок п'ятих паралелей. Путівник по Ставрополю, Ставрополь, 1985; Беликов Г. А., Дорога з минулі. Цікаві сторінки історії м. Ставрополя, Ставрополь, 1991.

СТАЛІНГРАД , назва м. Волгоград в 1925-61.

СТАЛИНОГОРСК, назва м. Новомосковск у Тульській обл. в 1934-61.

СТАЛИНСК , назва м. Новокузнецьк у Кемеровській обл. в 1932-61.

СТАРА РУССА , у Новгородській обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 99 км до Ю. від Новгорода, курорт. Розташований на Приильменской низм., на правом бережу р. Полисть (басс. оз. Ільмень), при злитті з нею рік Порусья й Перерытица. Клімат помірковано континентальний. Зима помірковано м'яка, порівн. темп-ра січня -8°C. Літо помірковано тепле, порівн. темп-ра липня 17°C. Опадів ок. 550 мм у рік. Пристань. Ж.-буд. станція на лінії Бологе - Дно. Вузол автодоріг. Нас. 41,6 тис. чіл. (1992; 15,2 тис. в 1897).

Герб Старої Руссы . "У верхній частині щита герб Новгородський. У нижньої - у червоному полі залізна сковорода, на якій вариться сіль, поставлена на цегельної разженой грубці, понеже в цьому місті є знатныя соляныя варницы".

Высочайше затверджений 16.8.1781.

Одне з найдавніших новгородських поселень (по археологич. даним його виникнення відносять до 10 в.). Уперше згадується в Новгородському літописі під 1167 як Русява. В 12-13 вв. піддавалася нападам з боку литов. князів. В 1234 узята військами Ливонского ордена, звільнена новгородцами на чолі із князем Олександром Ярославовичем (згодом Невським). Жителі міста в складі рос. ополчення брали участь у битві на льоді Чудского озера (1242). В 13-15 вв. - важливий пункт солеваріння, відомий торг. і ремесл. центр. В 1478 разом з усіма новгородськими землями Русява ввійшла до складу Русявий. гос-ва. В 16 в. стала наз. С. Р. У сірий. 16 в. по кількості жителів і числу дворів - 4-й місто в Русявий. гос-ві (після Москви, Пскова, Новгорода). В 1581 двічі розорена польско-литов. військами, в 1608 розгромлена військами Лжедмитрия II, в 1611-15 окупована шведами й управлялася шведським воєводою. В 1693 і 1724 С. Р. відвідував Петро I, за його наказом удосконалені солеваріння й солеторговля, початі заготівлі деревини дуба для кораблебудування, що сприяло экономич. відродженню міста. Після пожежі 1763, що уничтожили все дерев. будівлі, С. Р. забудовувалася за новим планом на правом бережу р. Полисть, де були зведені кам. корпуса Гостиного двору й постоялих дворів. В 1776 С. Р. - повітове місто Новгородського намісництва (з 1796 - губернії).

У роки Батьківщин. війни 1812 у С. Р. формувалися військові резерви, використані в Бородінському бої. В 1824-57 С. Р. перебувала у військовому відомстві. У місті й повіті були створені військові поселення. В 1831 відбулося повстання військових селян; пізніше місто втратило своє військове значення.

Стара Русса . Ринок. Знімок кін. 19 - нач. 20 вв.

Вид частини міста.

У нач. 19 в. розвивалися лісопильна, борошномельна й шкіряна пром-сть, солеваріння було припинено. В 1858 відкрилося пароплавне повідомлення між С. Р. і Новгородом, в 1895 через місто пройшла залізн. Бологе - Псков. У кін. 19 в. у місті переважала дерев. забудова; було 17 церков, були Гостиный двір з 168 крамницями, манеж

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста