Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > УФА

 
 

Menu

 
 
 
 
 

УФА

Приазовской низм., на правом бережу р. Кубань, у впадання в неї р. Лаба. Ж.-буд. станція на лінії Кавказька - Краснодар. Вузол автодоріг (на Краснодар, Майкоп, Лабинск і ін.). Нас. 42,4 тис. чіл. (1992; 38,5 тис. в 1979).

У кін. 19 в. у станиці Усть-Лабинской проживало св. 5 тис. чіл., діяла церква, минулого відкриті 2-класне уч-щі, жіноча школа, поштово-телеграфна контора. Осн. заняттями населення були хліборобство й скотарство (тонкорунне вівчарство). Місто У.-Л. - з 1958. Совр. У.-Л. - центр с.-х. району, із пр-тиями пищ. пром-сти (цукровий, маслосыродельный з-ды, м'ясний, эфирномасличный комб-ты, елеватор). Механічний і ремонтно-механічний (з автозапчастин і ремонт устаткування для цукрової пром-сти) з-ды. Цегельний з-д.

У районі У.-Л. - видобуток газу.

Літ.: Григоренко И. Н., Усть-Лабинск, Краснодар, 1979.

УСТЬ-МЕДВЕДИЦКАЯ , назва м. Серафімович у Волгоградській обл. до 1933.

УСТЬ-СЫСОЛЬСК , назва м. Сиктивкар, столиці Республіки Комі, до 1930.

УСТЮЖНА, районний центр у Вологодській обл., в 491 км до З. від Вологди. Розташований на березі р. Молога (упадає в Рыбинское вдхр.), в 54 км до С.-В. від ж.-буд. станції Пестово на Савеловской лінії залізн. Санкт-Петербург - Москва. Вузол автодоріг. Нас. 10 тис. чіл. (1992).

Найдавніше слов'янське поселення 11 в. на терр. У. відкрито в зап. окраїни совр. міста, у впадання в Мологу р. Ижина (городище прямокутних обрисів, засноване, по припущенню, вихідцями з Ростово-Суздальского кн-ва; знайдені вироби з кістки, шкіри, заліза). Уперше згадується в 1252 як місто Залізний Устюг у складі Угличского кн-ва. У документах 13-18 вв. наз. також Устюжна-Железнопольская (від назв р. Ижина й Залізного Поля - території від Устюжины до Уломы й Череповеси, а також до Тырпиц і Білозерська). В 1340-93 піддавалася нападам новгородцев. По описі 1567, У. - неукріплений торгово-ремесл. посад, що займав майже всю територію совр. міста. У февр. 1609 витримала облогу військ Лжедмитрия II. В 16-17 вв. - значит. центр металообробки, другий (після Тули) центр збройової справи в Росії. В 1614-23 з У. у Москву було відправлено 2700 пищалей, в 1629-34 - св. мільйона гарматних ядер (загальною вагою 76 тис. пудів), в 1667 - ок. мільйона цвяхів. В 1630 устюжане виготовили ґрати до воріт Спаської й ін. веж Моск. Кремля. У період Сівба. війни 1700-21 зростає значення У. як збройового центра, в устюженских кузнях кувалися збройові стовбури й замки. В 1702-14 в У. існував Ижинский железоделательный з-д (закладений Адміралтейством; виготовляв пушки, пищалі, мушкети, гарматні ядра й ін.); з його закриттям значно знизилася роль міста як центра металообробки. З 1727 У. - у складі Новгородської губ., з 1738 - повітове місто.

Герб Устюжны . "У верхній частині щита герб Новгородський. У нижньої - у червоному полі накладенныя кучею железныя криці, якими цього міста обивателі торгують, і дістають оное залізо із гніздової руди, що околиці цього міста буяють".

Высочайше затверджений 16.8.1781.

Совр. У. - центр с.-х. району. Сыродельный комб-т. Краеведч. музей (збори: ін.-рос. іконопис 15-17 вв., у т.ч. ікона Богоматері Одигитрии, кін. 15 в.; рос. живопис 18-20 вв., у т.ч. произв. И. К. Айвазовского, Б. М. Кустодиева; місцеве декоративно^-прикладне й нар. в, різьблення по дереву 17-18 вв., лиття й просечное залізо 18-19 вв., вишивка 19 - нач. 20 вв., фаянсові вироби 2-й підлога. 19 в.). У совр. обличчі міста переважають одноповерхові дерев. удома, серед к-рых виділяються будівлі историч. центра, розташовані по обидва боки р. Ворожачи при її впаданні в р. Молога; на левом бережу Ворожи, на быв. Соборної площі, - 5-главый собор Різдва Богородиці (1685-90, 1721-30), із зап. сторони до нього прибудована зимова церква з 4 боковими вівтарями (в інтер'єрі - 5-ярусний різьблений золочений іконостас кін. 17 в., настінний живопис і ліпнина, 1759-64). Поруч із собором - 2-поверховий будинок быв. Гір. думи з 8-гранной дерев'яною пожежною вишкою (19 в.). Перспективу уходящей від Соборної площі до Ю.-В. головної Великої Московської вулиці замикають 5-главая Казанська ц. (1694) у стилі "нарышкинского барокко" з богатым белокам. декором і шатровою дзвіницею (1764-67). У моста через р. Ворожачи - дерев'яна 5-главая 8-гранная ц. Благовіщення з боковими вівтарями й дзвіницею (1762), на правом бережу ріки - торг. площа, неподалік - кам'яна кубічна 5-главая Воскресенская ц. За р. Молога (навпроти центр. частини міста) серед низьких, вільно вартих будов виділяються 5-главые церкви Покровська (1780) і Успенська (1781). У. забудовувалася за регулярним планом 1781 із прямокутною мережею вулиць, прив'язаної до складного міського рельєфу. Збереглися вибудувані по типових проектах житлові будинки й особняки кін. 19 - нач. 20 вв. (кам'яні 2-поверховими й дерев'яними одноповерхові з колонними портиками), а також дерев. удома з мезонінами, прикрашені пропильной і багатошаровій накладній різьбленням. Совр. житлове у ведеться в центр. частини й на юго-вост. окраїнах.

Біля У., у с. Новинки, - дерев'яна шатрова Никольская ц. (1717). В 15 км від У., у с. Даниловка, - быв. садиба Батюшковых (належала спочатку батькові поета К. Н. Батюшкова, на рубежі 19-20 вв. - історикові літератури Ф. Д. Батюшкову, в 1906-11 у маєтку подовгу жив і працював А. И. Куприн): классицистич. дерев'яний одноповерховий будинок з мезоніном і 6-колонним портиком; стародавній парк. Відкрито Літературний дім-музей К. Н. Батюшкова й А. И. Куприна.

Літ.: Токмаков И. Ф., Історико-статистичний і археологічний опис міста Устюжны з повітом, М., 1897; Колісників П. А., Устюжна. Нариси історії міста й району, Архангельськ, 1979; Рибаков А., Устюжна. Череповец. Витегра, М., 1981; Край наш Вологодський, Архангельськ, 1982.

Герб Уфи . " куниця, ЩоБіжить, у срібному полі; у знак таких звірів достатку".

Высочайше затверджений 3.7.1782.

УФА , столиця Башкирії, в 1519 км до В. від Москви. Розташована в Предуралье, у долині р. Біла (приплив Ками), при впаданні в неї рік Уфа й Дёма. Клімат континентальний. Порівн. темп-ры січня -2°C, липня 20°C. Опадів 300-600 мм у рік. Важливий трансп. вузол. Ж.-буд. станція на лінії Ульяновск - Челябінськ. Автомагістраль Самара - Челябінськ і ін. автодороги. Аеропорт. Нас. 1097,2 тис. чіл. (1992; 50 тис. в 1897; 99 тис. в

Разделы

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста