Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > УФА > ЧЕХОВ 517

 
 

Menu

 
 
 
 
 

ЧЕХОВ 517

А. А. Херхиулидзе), поштамт, готель "Кубань"; у мікрорайон входить також територія парку "Зелений острів" у заплаві р. Кубань. Північний мікрорайон (розвивається з 1957) в осн. промисловий, південний - гл. обр. местососредоточение індивідуальних будинків садибного типу. Пам'ятники: В. И. Леніну (скульп. З. М. Виленский); Героєві Громадянської війни Я. Ф. Балахонову; воїнам Сов. Армії на Братській могилі.

В 18 км від Ч. - Баталпашинские озера (перетворені у водоймище, т.зв. Черкеське море), місце масового відпочинку, водного спорту. ДО Ю. від Ч., біля м. Усть-Джегута, - кургани епохи бронзи (3-2-і тис. до н.е.), у к-рых знайдені бронзові прикраси, кераміка з різьбленим орнаментом. У сел. Красногорский - руїни рос. зміцнення (кругла кам. вежа із щелевидными бійницями) періоду Кавказької війни (1832).

Літ.: Бураев Р. А., Черкесск. Економіко-географічний нарис, Черкесск, 1969; Кузнєцов В. А., У верхів'ях Великого Зеленчука, М., 1977.

ЧЕРМОЗ , в Ильинском р-ні Пермської обл., в 102 км до С. від Пермі. Розташований у Ср. Предуралье, на березі Камського вдхр. (пристань), в 110 км від ж.-буд. станції Григорьевская на лінії Перм - Пибаньшур. Аеропорт. Нас. 6,1 тис. чіл. (1992).

Осн. в 1701 як селище при стр-ві мідеплавильного (пізніше - железоделательного) з-да. Місто - з 1943. У совр. Ч. - завод электроустановочных виробів. Сплавний рейд. У гор. забудові збереглися ц. Різдва Богородиці (1836) з унікальними курантами й місячним календарем, будинок заводоуправління (1812).

У Ч. жили й працювали художник Я. Д. Ромас, скульптор З. М. Виленский.

Біля міста - радгосп "Чермозский" (м'ясо-молочний і зерновий напрямки).

ЧЕРНЕНКО , назва м. Шарыпово в Красноярськом краї в 1985-88.

ЧЕРНИКОВСК , у Башкирії, утворений в 1944 зі Сталінського р-на м. Уфа, в 1956 знову включений до складу Уфи.

ЧЕРНОГОРСК , у Хакасии, республіканського підпорядкування, в 18 км до С. від Абакана. Розташований у Минусинской улоговині. Кінцева ж.-буд. станція (Чорногорські Збирай) гілки від лінії Ачинськ - Абакан. Нас. 80,0 тис. чіл. (1992; 1 тис. в 1926; 17,4 тис. в 1939; 51 тис. в 1959; 60 тис. в 1970; 71,1 тис. в 1979).

Утворений в 1936 у результаті злиття декількох пришахтных селищ Минусинского вугільного басс. Видобуток кам. вугілля (шахти "Хакаська" і "Енисейская", Чорногорський вугільний розріз). Легка пром-сть (камвольно-суконне об'єднання, комб-т "Искож"). Заводи - авторемонтних, експериментальний полегшених конструкцій, залізобетонних конструкцій і виробів; комбінати - домобудівний "Сибір"; фабрики - первинної обробки вовни, швейна, меблева.

Літ.: Ширягин В., Черногорье, Абакан, 1945; Городецький Л. Б., Черногорск, Красноярськ, 1986.

ЧОРНУШКА, районний центр у Пермській обл., в 231 км до Ю. від Пермі. Розташований на зап. схилі Ср. Уралу. Ж.-буд. станція на лінії Казань - Єкатеринбург. Нас. 36,4 тис. чіл. (1992; 27,7 тис. в 1979). Місто - з 1966. Видобуток нафти (родовища відкриті в 1950-і рр.). З будматеріалів; з-д металовиробів; м'ясокомбінат, маслосырокомбинат. Краеведч. музей.

ЧЕРНЯХОВСК , районний центр у Калінінградській обл., в 89 км до В. від Калінінграда, на злитті рік Инструч і Анграпа, що дають початок р. Преголя. Ж.-буд. вузол (лінії на Калінінград, Советск, Каунас). Річковий шлях по Преголі зв'язує Ч. з Калінінградом. Нас. 40,6 тис. чіл. (1992; 36,4 тис. в 1979).

Осн. в 1336, до 1945 (наз. Инстербург) - у складі Німеччини (Вост. Пруссія), з 1945 - у складі Росії. В 1946 перейменований у Ч. на честь двічі Героя Сов. Союзу генерала армії И. Д. Черняховского, війська к-рого першими в 1944 вступили у Вост. Пруссію. У совр. Ч.: заводи - технологич. машинобудування, шкіряний, керамічний; деревообрабат. комб-т (з меблях і паркету); пр-тия пищ. пром-сти; конезавод. У місті зберігся шкільний будинок, побудоване в 1825 по проекті швейц. педагога И. Г. Песталоцци (нині в ньому одна із середніх шкіл Ч.). Пам'ятник И. Д. Черняховскому.

Біля Ч., у с. Межиріччя, - монумент на честь 200-річчя бою при Гросс-Егерсдорфе, що сыграли вирішальна роль у Семирічній війні 1756-63 і шлях, що відкрив рос. військам на Кенігсберг.

Літ.: Белан Н. А., Черняховск, Калінінград, 1964.

ЧЕСНОКОВКА, назва м. Новоалтайск в Алтайському краї до 1962.

ЧЕХОВ , у Московській обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 77 км до Ю. від Москви. Розташований на р. Лопасня (лівий приплив Оки). Ж.-буд. станція на лінії Москва - Курськ. Автомагістраль (Москва - Сімферополь). Нас. 60,2 тис. чіл. (1992; 19 тис. в 1959; 38 тис. в 1970; 52,2 тис. в 1979).

Чехов . Центральна площа міста.

Дім-музей А. П. Чехова в Мелихове біля Чехова .

Сіло Лопасня, що існувало на місці совр. міста, зложилося з неск. насел. пунктів, адміністративно не об'єднаних до 19 в.: буд. Бадеево (изв. з 1401, в 16-18 вв. належала Троїце-Сергієвому мон.), сіл Зачатьевского (з 1628 у володінні Васильчиковых) і Садки (в 1646-1858 належало Еропкиным). Розташована на Серпуховском тракті, що зв'язував Москву з областями на Ю. Росії, Лопасня в 18 в. перетворилася у велике торг. сіло. В 1872 у зап. частини Лопасни (т.зв. Борис-Лопасня) була відкрита текстильна ф-ка. Лопасня початку швидко розвиватися з кін. 1930-х рр., особливо інтенсивно - після спорудження тут полиграфич. комб-та (1966). З 1951 - робоче селище, з 1954 - місто Ч., перейменований на честь А. П. Чехова (в 1892-99 жил у маєтку Мелихово біля Лопасни).

У совр. Ч.: заводи - энергетич. машинобудування, "Гидростальконструкция", мостових інвентарних конструкцій, пластмас; комбінати - поліграфічний, меблевий; пр-тия пищ. пром-сти. У совр. житлових і обществ. будинків розгорнулося в осн. з 1960-х рр. (селище полиграфич. комб-та; мікрорайон 7-й квартал у центрі Ч.; Палац культури "Дружба", 1972, і ін.). Пам'ятник А. П. Чехову (1970, скульп. А. А. Лисенко). У композицію міста органічно вписані садибні ансамблі. У центр. частини совр. міста, на правом бережу р. Лопасня, - быв. садиба Васильчиковых Зачатьевское: 5-главая Зачатьевская ц., завершена ярусом кокошників (1689-94) із дзвіницею в стилі класицизму (1820-і рр.); барочний одноповерховий гл. будинок (після 1774); невеликий липовий парк із системою терасових ставків. В 19

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста