Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > УФА > ХИМКИ 505

 
 

Menu

 
 
 
 
 

ХИМКИ 505

Х. - центр с.-х. району (молочне й м'ясне тваринництво, льонарство). У районі - Семигородний ліспромгосп.

Літ.: Край наш Вологодський, Архангельськ, 1982.

ХАСАВЮРТ , у Дагестані, республіканського підпорядкування, районний центр, в 82 км до С.-З. від Махачкали. Розташований у юж. частини Терско-Сулакской рівнини, на р. Ярыксу. Ж.-буд. станція на лінії Гудермес - Махачкала. Автомагістраль (Ростову-на^-Дону - Баку). Нас. 74,0 тис. чіл. (1992; 28 тис. в 1939; 34 тис. в 1959; 65 тис. в 1979).

Утворений з торг. слободи. Місто - з 1931. Центр с.-х. району (вирощування зернових, виноградарство, плодівництво, тваринництво) з харчосмаковий пром-стью, орієнтованої на переробку місцевого с.-х. сировини: консервний комб-т (робить фруктові, овочеві, м'ясні консерви), м'ясокомбінат, молочний, виноробний з-ды й ін. Приборостроит. з-д, з-д залізобетонних виробів, швейна й меблева ф-ки. Цегельний з-д і ін. Місто витягнуть уздовж берегів ріки, забудований переважно одноповерховими, а на окраїнах багатоповерховими цегельними будинками; багато фруктових садів.

Літ.: Історія міст наших, "Радянський Дагестан", 1991, №3.

ХВАЛЫНСК , у Саратовской обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 232 км до С.-В. від Саратова. Розташований на правом бережу Волги (Саратовское вдхр.), в 24 км від ж.-буд. станції Кулатка на лінії Саратов - Сизрань. Пристань. Вузол автодоріг. Нас. 14,9 тис. чіл. (1992; 15,5 тис. в 1897; 9,6 тис. в 1926; 15,6 тис. в 1939; 17 тис. в 1959; 14,7 тис. в 1979).

Осн. в 1556 як рос. сторожовий пост на волзькому о. Сосновий; в 1606 поселення перенесено на місце совр. Х. і стало називатися селом Сосновий Острів. З 1780 - повітове місто Х. Саратовской губ. Перейменований Катериною II за назвою кочових племен хвалисов, що жили на берегах Каспійського (Хвалынского) моря. Х. був одним із центрів старообрядництва; біля міста, у долині р. Черемшана, розташовувалися скити, з кін. 19 - нач. 20 вв. - монастирі (чоловічий і жіночий). В 1898 у Х. проживало св. 15 тис. чіл., значилося 2300 будинків, гл. обр. дерев'яних, були 5 православних церков, мечеть, були відкриті жіноча прогімназія, початкова й церковно-парафіяльна школи, бібліотека, діяли 30 фабрик і заводів. Велася торгівля зерном і ін. с.-х. продуктами. Х. славився садами - з його 6 пристаней відправлялося до 3,5 млн. пудів яблук, у т.ч. у країни Бл. Сходу, Австралію.

У совр. Х.: пр-тия пищ. пром-сти (маслодельный, маслоробний з-ды; радгосп "Черемшанский" з консервним цехом і винзаводом); філія Саратовского з-да електронного машинобудування; завод "Электрофидер"; завод гідроапаратур. Ліспромгосп. Краеведч. музей. Картинна галерея ім. К. С. Петрова-Водкина.

У Х. народилися художник К. С. Петров-Водкин (в 1990 створений дім-музей), поет С. С. Наровчатов.

На околицях Х. - 2 санаторії, де лікуються хворі із захворюваннями серцево-судинної системи, органів подиху й ін. На вершинах Хвалынских гір - 17 укріплених городищ 6-5 вв. до н.е.

Літ.: Пичиенко Ф. Г., Місто Хвалынск, Саратов, 1977.

Герб Хвалынска . "У верхній частині щита герб Саратовский... У нижньої - дві большия стерлядей у блакитному полі, означающия достаток цих риб". Высочайше затверджений 23.8.1781.

ХИБИНОГОРСК, назва м. Кіровськ у Мурманській обл. до 1934.

ХИЛОК , районний центр у Читинской обл., в 261 км до З. від Читы. Розташований у Забайкалье, у передгір'ях Яблонового хр., між відрогами хребта Цаган-Хуртэй, на р. Хилок (правий приплив Селенги, басс. оз. Байкал). Ж.-буд. станція на Транссибірській магістралі. Автомагістраль (Улан-Уде - Чита). Нас. 13,7 тис. чіл. (1992; 14,8 тис. в 1939; 15,6 тис. в 1959; 14,3 тис. в 1979).

Виник в 1896 як пристанційне селище для обслуговування жел. дороги, в 1951 перетворений у місто. У совр. Х. - пр-тия ж.-буд. транспорту. Ліспромгосп. Харчокомбінат.

ХИМКИ , у Московській обл., обласного підпорядкування, районний центр, примикає із С.-З. до Москви, відділяючись від її Моск. кільцевий автомоб. дорогою (МКАД). Розташований на березі каналу ім. Москви, на автомагістралі Москва - Санкт-Петербург. Ж.-буд. станція на лінії Москва - Санкт-Петербург. Нас. 135,3 тис. чіл. (1992; 2,9 тис. в 1926; 23,1 тис. в 1939; 47 тис. в 1959; 85 тис. в 1970; 118 тис. в 1979).

Виник на р. Химка (нині на місці її русла - канал ім. Москви) в 1850 як пристанційне селище на залізн. Москва - Санкт-Петербург. На території совр. Х. розташовувалися раніше села Куркино (до 1704 - патриаршье сіло), Козлово, Козмодемьянское (у кін. 16 в. - вотчина Бориса Годунова), Киреево, буд. Червоні Горки й ін. З 1830-х рр. район Х., у т.ч. села Киреево й Козмодемьянское, стали популярним дачним місцем (тут бували А. И. Герцен, Н. П. Огарьов, історики Т. Н. Грановский, М. П. Погодин, композитор А. Н. Верстовский, в 2-й підлога. 19 - нач. 20 вв. - П. И. Чайковський, И. И. Левитан, А. И. Куприн, В. И. Качалов, К. С. Станіславський і ін.). У кін. 19 в. до С. від станції Х. виникли дачні селища Новий (на місці Толстоуловой пустища), Миколаївський і Петропавлівський, к-рые потім були об'єднані й названі Химками. В 19 - нач. 20 вв. у Х. і околицях були побудовані пром. пр-тия, у т.ч. фарбувальний завод, сукняна й шерстопрядильная ф-ки, в 1920-х рр. меблева й трикотажна ф-ки й ін. Після спорудження в 1932-37 каналу Москва - Волга (нині ім. Москви) у місті створене порт, на левом бережу каналу виник сел. Лівобережний. З 1937 X. - робоче селище, місто - з 1939.

Химки . Володимирська церква.

У совр. Х.: науково-виробничі об'єднання по виробництву промислових деревних плит, по механизи-

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста