Энциклопедия Криминалиста

 
 
Міста Росії > ЖЕЛЄЗНОВОДСЬК > 178 ОЧЕРЕТИН

 
 

Menu

 
 
 
 
 

178 ОЧЕРЕТИН

Місто - з 1973. Совр. К. - центр с.-х. району з пищ. пр-тиями. НДІ зрошуваного овочівництва й баштанництва.

ОЧЕРЕТИН , у Волгоградській обл., обласного підпорядкування, районний центр в 200 км до С.-В. від Волгограда. Розташований на правом бережу Волгоградського вдхр., в устя р. Камышинка. Порт, великий перевалочний пункт (гл. обр. зерно, сіль, нафта). Кінцева станція ж.-буд. лінії Балашов - К. Автомоб. дорога (Волгоград - Саратов). Нас. 125,4 тис. чіл. (1992; 15,9 тис. в 1897; 18 тис. в 1926; 24 тис. в 1939; 56,5 тис. в 1959; 97 тис. в 1970; 111,6 тис. в 1979).

Герб Очеретина . "У верхній частині герб Саратовский. У нижньої - трава, називана очерет, у білому полі, від якої місто сіяй назву своє одержав".

Высочайше затверджений 23.8.1781.

Осн. в 1668 на левом бережу Камышинки як міцність Камышинка (Камышенка) для охорони волзького торг. шляхи від набігів кочівників і вільного козацтва. В 1670 міцність спалена загонами С. Т. Разіна. В 1697, коли по указі Петра I у межиріччя Иловли й Камышинки почалося спорудження каналу, на правом бережу Камышинки було побудоване зміцнення "Петр-місто"; тоді ж сюди був переведений Дмитриевский полк. Уже в грамоті 1699 місто йменувалося Дмитриевском. Розташовувався по обох берегах: на правом - воен. міцність, на левом - поселення. У нач. 18 в. посад також був перенесений на правий берег, до міцності. В 1708 жителі Дмитриевска брали участь у Булавинском повстанні. В 1774 місто був розорений загонами Е. И. Пугачова. В 1780 Дмитриевск перейменований у К., повітове місто Саратовского намісництва, з 1797 - тієї ж губернії. В 18 в. К. втратив военно-стратегич. значення й надалі розвивалося як торг. місто Поволжя (зерно, худоба, ліс). У кін. 19 в. у К. було 193 житлових кам'яних і 1315 дерев'яних будинків, працювали 28 невеликих фабрик і заводів, діяли реальне уч-щі й ін. навчальні заклади, богадільня, бібліотека, 9 православних церков, костьол, лютеранський храм. У К. і його околицях було розвинене садівництво, славилися камышинские кавуни.

У совр. К.: бавовняний комб-т; заводи - крановий, машинобудівний (устаткування для тваринницьких ферм), слюсарно-монтажного інструмента, стеклотарный, лакофарбовий; пр-тия пищ. пром-сти (овочеконсервний з-д, маслосырокомбинат, м'ясокомбінат і ін.), з будматеріалів. Центр с.-х. району (зернові, овочівництво, баштанництво, мясомолочное тваринництво). Политехнич. коледж. Драматич. театр. Краеведч. музей.

Літ.: Мурашов А. М., Очеретин, Волгоград, 1975.

КАМЫШЛОВ, у Свердловській обл., обласного підпорядкування, районний центр, в 136 км до В. від Єкатеринбурга. Розташований на Західно-Сибірській рівнині, на левом бережу р. Пышма (басс. Обі), при впаданні в неї р. Камышловка. Ж.-буд. станція на лінії Єкатеринбург - Тюмень. Нас. 33,0 тис. чіл. (1992; 8,1 тис. в 1897; 9,9 тис. в 1926; 31,9 тис. в 1979).

Осн. в 1668 як острог Камышевский (з 1687 - Камышловская слобода). У сірий. 18 в. через неї пройшов Сибірський тракт. З 1781 - повітове місто К. Пермського намісництва, з 1797 - Пермської губ. До кін. 19 в. К. - купецьке місто (налічувалося св. 200 крамниць; ішла жвава торгівля хлібом, що надходив з лісостепового Зауралья й степових р-нів Зап. Сибіру); у місті діяли: великий шкіряний з-д братів Алафузовых, винокурний і свечносальный з-ды, казенний винний склад, 4 млина, а також механич. ж.-буд. майстерні й паровозне депо (жел. дорога через К. побудована в 1885). Були відкриті жіноча прогімназія, повітова й духовне уч-ща, іконописна майстерня, частки бібліотека, друкарня й ін.

В 1914-23 (з перервами) у К. жив і працював учителем письменник П. П. Бажов (в 1917 очолював міську управу). У буд. Щипачи Камышловского повіту народився поет С. П. Щипачов.

У совр. К.: пр-тия по обслуговуванню ж.-буд. транспорту; шкіряне об'єднання; заводи - "Урализолятор" (з электротехнич. порцеляни), будматеріалів, електротехнічний, "Лесхозмаш", металообробний, дорожніх машин; швейна ф-ка; молокозавод, птицекомбинат. Историко-краеведч. музей. У забудові К., преім. дерев'яної, збереглися пам'ятники архітектури 19 - нач. 20 вв., у т.ч. Покровський собор, будинки друкарні, быв. чоловічої гімназії й ін. Обеліск на Братській могилі матросів із броненосця "Потьомкін", розстріляних на станції Юшала й похованих у К.

В 6-7 км до З. від К., на березі Пышмы, у сосновому борі, - бальнеоклиматич. курорт Обухово (з 1871 функціонував невеликий приватний курорт, з 1922 - будинок відпочинку, пізніше - пансіонат). Осн. природний лікувальний фактор - гидрокарбонатно-хлоридная натрієва вода (цех по розливі мінеральної води "Обухівська").

Герб Камышлова . "У верхній частині щита герб Пермський. У нижньої - у зеленому полі золотий стіг хліба зі срібним серпом і ланцюгом, означающия хлебородие в окрузі онаго міста".

Высочайше затверджений 17.7.1783.

Літ.: Камышлов, Свердловськ, 1968; Анимица Е. Г., Міста Середнього Уралу, 2 изд., Свердловськ, 1983.

КАНАВИНО , утворений в 1925, включений до складу м. Нижній Новгород в 1928.

КАНАШ , у Чувашії, республіканського підпорядкування, районний центр, в 82 км до Ю. від м. Чебоксари. Розташований на схилах Приволзької возв. Ж.-буд. вузол ліній на Чебоксари, Казань, Арзамас і Рузаевку. Автодорога (Цивильск - Ульяновск). Нас. 56,4 тис. чіл. (1992; 2,2 тис. в 1926; 46,6 тис. в 1979).

Виник як ж.-буд. станція Шихраны в 1891 на Моск.-Казанській залізн. При станції були побудовані лісові склади, хлібні комори. В 1920 сел. Шихраны перейменований у К. (чуваш. - Рада). Місто - з 1925. У совр. К. - машинобудування й металообробка (заводи - автоагрегатный, авторемонтний, вагоноремонтний, электропогрузчиков, різців, технологічного оснащення й ін.), химич. (ПО "Лакокраска", з-д полімерних матеріалів), харчова (м'ясокомбінат, маслосыродельный з-д, кондитерська ф-ка), легка (у т.ч. з валяному взутті) пром-сть. Краеведч. музей.

Літ.: Аввакумов С. Г., Тимофєєв П. Т., Канаш, Чебоксари, 1965.

КАНДАЛАКША , у Мурманській обл., обласного підпорядкування, в 276 км до Ю. від Мурманська. Розташований на Кольськім п-ове, на узбережжя Кандалакшского

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста